СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

успільство, як будь-яка складна й
багатопланова система — це сукуп-
ність зв'язків між певними елементами. Для того щоб
з'ясувати, хто виступає соціальними елементами цієї системи
й, відповідно, соціальними суб'єктами політики, необхідно
спочатку визначити значення терміна «соціальний» та зміст
поняття «соціальні відносини».

Термін «соціальний» (від лат. §осіа1і§) означає «суспіль-
ний», тобто такий, що належить до суспільства. Проте в
науковій літературі обидва ці терміни вживаються для позна-
чення не лише одних і тих самих, а й різних суспільних
явищ і процесів. В одному разі соціальне ототожнюється з
суспільним. Звичайно це робиться тоді, коли характеризу-
ються ті явища і процеси, які наявні в суспільстві, коли

наголошується на відмінності суспільних явищ І процесів від
природних і техніко-технологічних. За такого — широкого —
підходу соціальними називаються і економічні, і політичні,
й ідеологічні явища і процеси, а соціальними відносинами
вважаються всі суспільні відносини.

В іншому разі поняття «соціальне» тлумачиться вужче —
соціальне вважається лише частиною суспільного, а соціаль-
ні відносини виокремлюються як особливі в системі
суспільних відносин, що існують поряд з економічними,
політичними, ідеологічними та іншими видами.

У політології поряд із соціальними розрізняють ще й інші
суб'єкти політики, наприклад інституціональні та функці-
ональні, а це означає, що соціальне тут розуміють у вузькому
значенні — як частину суспільного. Завдання, отже, полягає
в тому, щоб визначити, хто ж саме є соціальними суб'єктами
політики у цьому розумінні. Зробити це можна шляхом
з'ясування сутності та особливостей соціальних відносин.

Суспільні відносини багатоманітні і можуть класифіку-
ватись за їх об'єктами, суб'єктами та характером відносин
між ними. Першою особливістю соціальних відносин як
виду суспільних відносин є те, що вони виокремлюються на
основі їх суб'єктів. Якщо основою виокремлення, наприклад
політичних чи економічних відносин, є їх об'єкти (відпо-
відно — політична влада і власність на засоби виробництва),
то основою виокремлення соціальних відносин є їх
суб'єкти — соціальні спільності людей. Однак щодо цих
спільностей як суб'єктів соціальних відносин серед науков-
ців немає однозначної думки.

В одному разі соціальними вважаються всі спільності
людей: як ті, що виникли об'єктивно в процесі історичного
розвитку (суспільні класи, соціальні верстви і групи, нації,
народності тощо), так і ті, що є результатом свідомої ціле-
спрямованої діяльності людей (політичні партії, громадські
організації та ін.). В іншому разі під соціальними спільнос-
тями і відповідно — суб'єктами соціальних відносин
розуміють лише історичні спільності людей, тобто ті, що
виникли об'єктивно в процесі історичного розвитку.
Очевидно, що для політології прийнятий саме другий підхід,
який надає змогу розмежовувати соціальні (суспільні класи,
соціальні верстви і групи, нації, народності тощо) та
Інституціональні (політичні партії, громадські організації і

рухи) суб'єкти політики, які відіграють неоднакову роль у
політичному житті.

Отже, другою особливістю соціальних відносин є те, що
їх суб'єктами виступають не всі спільності людей, а лише ті,
які виникли об'єктивно в процесі історичного розвитку.
Саме ці спільності є соціальними й відповідно — соціаль-
ними суб'єктами політики. Є п'ять основних груп со-
ціальних спільностей:

1) соціально-класові (суспільні класи, внутрікласові та
міжкласові соціальні верстви і групи);

2) соціально-етнічні (племена, народності, нації);

3) соціально-демографічні (сім'я, чоловіки, жінки, молодь,
особи пенсійного віку та ін.);

4) соціально-професійні (робітники, селяни, підприємці,
спеціалісти, службовці та ін.);

5) соціально-територіальні (населення окремих адміні-
стративно-територіальних одиниць, регіонів, жителі окремих
міст і сіл, міське й сільське населення).

Суб'єктом соціальних відносин, отже, і соціальним
суб'єктом політики, виступає й окрема людина — як індивід
чи особа — представник тієї чи іншої соціальної спільнос-
ті (класу, верстви, нації, міський чи сільський житель
тощо).

Третя особливість соціальних відносин полягає в тому,
що вони мають двоїстий характер. Між соціальними спіль-
ностями людей вони складаються з приводу якихось об'єктів
і проявляються як інші види суспільних відносин. Так,
складаючись із приводу політичної влади, вони проявляються
як політичні відносини, з приводу власності, виробництва —
як економічні тощо. Відповідно, їх так і називають: со-
ціально-політичні, соціально-економічні, сощокультурні від-
носини.

| Таким чином, соціальні відносини — це відносини між
| історично і об'єктивно сформованими спільностями людей.