ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Поняття політичної Свідомість — це вища, властива лише свідомості людині, форма відображення об'єктив- ної дійсності. Таке відображення від- бувається у формі поглядів, ідей, уявлень, переконань, віру- вань тощо, які відображають об'єктивне становище індивіда, соціальних спільностей, суспільства в цілому. Політична свідо- мість є однією з найважливіших форм суспільної свідомості.
Вона відображає політичне буття людей і може бути визначена як сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та Щ установок індивідів і соціальних спільностей стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.
Політична
ПСИХОЛОГІЯ
та ідеологія
| Відповідно до якісно відмінних сфер свідомості — психологічної та ідеоло- гічної — у політичній свідомості розріз- няються два структурних елементи: політична психологія і політична ідеологія.
І Політична психологія — це сукупність почуттів, настроїв, 1 емоцій, волі, думок, особливих рис характеру індивідів і | соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до | політичних інститутів, здійснення влади.
Зміст політичної психології індивідів і соціальних спіль- ностей виявляється в їх політичній поведінці.
Політична психологія має певну структуру. Вона містить політичні потреби, інтереси, почуття, настрої, традиції тощо. Політичні потреби є базовим елементом політичної психо- логії. Це ті потреби, задоволення яких пов'язане зі здій- сненням влади. Вони можуть лише тим чи іншим чином
Персоналізовані аспекти політики
|
стосуватися влади, а можуть виявлятися безпосередньо у прагненні до її завоювання і здійснення. Політичні інтере- си — це усвідомлені політичні потреби. Вони є реальними причинами дій учасників політичного процесу. Залежно від відмінностей у політичних інтересах одні й ті самі явища політичного життя можуть по-різному сприйматися його учасниками, що формує відповідні політичні почуття, настрої, емоції тощо, отже, й відповідну політичну поведінку. Політичні настрої є станом почуттів щодо політичних явищ і процесів. Настрої містять як емоційні, так і раціональні елементи і справляють значний вплив на політичну пове- дінку людей. Вони найбільш динамічно й чутливо відобра- жають вплив економічних і соціальних чинників на політику.
На відміну від настроїв політичні традиції є найбільш стійкою складовою політичної культури. Це усталені норми політичної поведінки, політичні цінності, ідеї, звичаї тощо, які передаються від покоління до покоління. В традиціях концентруються ті елементи політичного досвіду, які об'єктивно відповідають інтересам і цілям суспільства, визнаються ним і закріплюються як нормативні настанови. Змінюються вони або поступово (в процесі довготривалого суспільного розвитку), або швидко (в періоди докорінних суспільних перетворень, коли на зміну усталеним приходять інші ідеї і цінності).
Другий з основних структурних елементів політичної свідомості — політична ідеологія. Для визначення місця ідеології в політичній культурі, її ролі в політичному житті суспільства з'ясуємо спочатку, що таке ідеологія взагалі. Ідеологія, зазначається у «Філософській енциклопедії», — це «сукупність ідей і поглядів, які відображають у теоретичній більш чи менш систематизованій формі відношення людей до навколишньої дійсності та один до одного і служать закріпленню або зміні, розвитку суспільних відносин. Основою ідеологічного відображення дійсності є певні суспільні інтереси. У класовому суспільстві ідеологія завжди має класовий характер, відображаючи становище даного класу в суспільстві, відносини між класами, класові інтереси. Ідеологія виступає у формах політичних, правових, релігій- них, етичних, естетичних і філософських поглядів»5.
'Философская знциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Ф. В. Константинов. М., 1962. Т. 2. С. 229.
і Відповідно до наведеного визначення політична ідеологія і виступає як система ідей і поглядів, які виражають інтере- | си суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.
Сутнісними рисами політичної ідеології є систематизова- ний, теоретичний характер і цілісне відображення інтересів суспільних класів. Суб'єктами основних політичних ідеоло- гій сучасності — лібералізму, консерватизму, соціал-демо- кратизму й комунізму є саме суспільні класи.
Відмінності в інтересах суспільних класів породжують відмінності в їх ідеології. А оскільки в суспільстві завжди є класи з відмінними інтересами, то демократична держава, тобто така держава, яка стоїть над класовими інтересами, прагне виражати інтереси всього народу, а не передусім певного суспільного класу, не може ставати на позиції тієї чи іншої ідеології. Так звана державна ідеологія завжди є вираженням інтересів лише певного суспільного класу.
У політичній культурі політична психологія та ідеологія перебувають у єдності і взаємодії. Особливістю цієї взаємодії є те, що обидві вони виражають інтереси одних і тих самих соціальних спільностей, але з різним ступенем глибини та узагальнення. Якщо політична психологія відображає полі- тичне буття безпосередньо, то політична ідеологія — опосе- редковано, через політичну психологію й систему соціально- економічних відносин. Політична ідеологія спирається на політичну психологію, інакше вона перетворилася б у відір- вану від життя систему ідей.
Буденна У політичній свідомості розрізняють й теоретична також два рівні — буденну й теоретичну політична свідомість свідомість
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|