Структура уроку з фізичної культури. Характеристика окремих видів уроку.

У процесі побудови уроку вчитель проектує елементи його змісту. Основою для проектування є біологічні закономірності функціонування організму, що визначають його працездатність, а отже, логіка розгортання навчально-виховного процесу зумовлюється біологічною працездатністю. Як відомо, існують чотири зони працездатності: зона предстартового стану, зона впрацьовування, зона відносної стабілізації і зона тимчасової втрати працездатності. Це зумовлює і відповідну логіку розгортання нлвчально-виховного процесу, яка передбачає: 1.послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності; 2.поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності; розв'язання передбачених для певного заняття освітніх, оздоровчих і виховних завдань: 3.забезпечення оптимального післяробочого стану організму, котрий сприяв би успішній наступній діяльності учнів. Згідно з цією логікою, урок умовно поділяють на три частини: підготовчу (припадає па перші дві зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення передбачених основних завдань), заключну (покликану забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій). Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоби переходи від однієї частини до іншої були м'якими і непомітними. Розв'язуючи окремі (специфічні) завдання, кожна частина служить найефективнішому досягненню кінцевого результату уроку. Тому час, що витрачається на окремі частини та їхній конкретний зміст, вельми мінливий, бо залежить від безлічі факторів: завдань заняття, специфіки вправ, конкретного стану учнів на певному уроці, їхніх особливостей, зовнішніх умов тощо.

Особливо уважно слід добирати загальнорозвпваючі вправи, їх цілеспрямований добір сприяє формуванню постави, розвиткові певних груп м'язів, вихованню школи рухів, підготовці до засвоєння складних рухових дій, передбачених планом уроку. Вирішальним третім етаном побудови уроку є визначення взаємопов'язаної послідовності дій педагога й учня під час розв'язання кожного пегогічного завдання, застосування вправ, методів і методичних прийомів, використовуються у процесі уроку.

Враховуючи загальні положення теорії управління і специфічні особливості фізичного виховання, методика навчання як система управління процесом засвоєння учнями навчальної програми включає, як обов'язкові, такі компоненти: 1)мету і завдання навчання: 2)мотивацію навчальної діяльності; 3)тематичне планування: 4)засоби і методи навчання; 5)організацію навчальної роботи: 6)керівництво навчальним процесом; 7)безпечне матеріально-технічне забезпечення; 8)контроль ходу навчального процесу.

Різновиди шкільних уроків фізичної культури

Уроки фізичної культури мають багато характеристик. Кожна з них може бути покладена в основу їх класифікації. Ми розглянемо різновиди шкільних уроків, які найчастіше трапляються у практиці роботи школи.

Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні.

У змісті основної частини предметних уроків передбачається навчальний матеріал з одного розділу програми (легкоатлетичні, гімнастичні вправи г. ін.). Такі уроки проводяться переважно у старших класах. Методика їх доведення наближається до методики тренувальних занять із відповідного виду спорту.

У молодших і середніх класах предметні уроки проводяться тільки з лижної підготовки і плавання, оскільки матеріал цих розділів програми погано поєднується із вправами інших розділів. Не сприяють включенню в ці уроки матеріалу з інших розділів і умови їх проведення.

Комплексні уроки передбачають включення матеріалу з різних розділів програми. На жаль, ці уроки на сьогоднішній день ще не застосовуються належним чином, що пояснюється низкою причин:

1.труднощами в організації і методиці їх проведення (предметні уроки за організацією легші);

2.труднощами у доборі матеріалу, організації його взаємодії;

3.структурою діючої шкільної програми, матеріал якої викладено за видами спорту; 4.підготовкою студентів у вузі, оскільки навчальна практика зі спортивне—педагогічних дисциплін формує відповідну орієнтацію па предметні уроки (функції навчити студентів проводити комплексні уроки мусить взяти на себе методика фізичного виховання або відповідний спецкурс):

1.пропагандою предметних уроків через методичні рекомендації, наукові дослідження; 2.підміною процесу фізичного виховання процесом вузької фізичної підготовки.

Комплексні уроки відкривають можливості для забезпечення міжпредметних ЗВ'ЯЗКІВ. Вони дозволяють уникнути традиційного '"спортивного" принципу добору та розміщення навчального матеріалу, що позитивно по-чіачається і на успішності оволодіння руховими діями, і на вдосконаленні фі пічних якостей.

Комплексний урок -- це цілісне, логічно завершене заняття, яке в системі зв'язане з попередніми і наступними уроками, на кожному з яких вирішуються конкретні іавдання в чотирьох напрямках: засвоєння знань, оволодіння руховими діями; ви­конання вмінь самостійно займатись, удосконалення фізичних якостей.

Залежно від переважного розв'язання завдань на уроці розрізняють: навчальні, тренувальні, контрольні та змішані (комбіновані) уроки.

На навчальних уроках увага вчителів та учнів зосереджується їх на техніці виконання вправ. Виявивши помилки, вживаємо заходів щодо їх усунення, забезпечуємо страховку і навчаємо дітей прийомів самостраховки. Усе цс позначається на організації і методиці уроку. Тут широко використовую 11.ся взаємонавчання, широкий арсенал прийомів активізації учнів, повідомляються теоретичні відомості тощо.

Тренувальні уроки проводяться переважно з метою вдосконалення вивченого матеріалу і розвитку фізичних якостей. Тут ширше використовується груповий метод організації діяльності підлітків. На таких уроках зростає обсяг та інтенсивність навантажень, що потребує високого рівня індивідуалізації і внутрішньої дисципліни дітей. Уроки доцільно проводити у природних умовах. Учитель створює різноманітні ситуації, що посилює інтерес до занять, робить їх ефективнішими. Рекомендуємо широко використовувати в навчальному процесі ігровий і змагальний методи.

Контрольні уроки розв'язують переважно завдання контролю за ходом засвоєння вправ, виховання фізичних якостей, а також проведення вихідних і підсумкових тестувань для вивчення рівнів фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів. Водночас контрольні уроки мають великий навчальний і тренувальний ефекти. Відомо, що для вдосконалення фізичних якостей необхідно висунути до учнів підвищені вимоги, тобто виконувати вправи, незважаючи на втому, докладаючи максимальних зусиль. Такі умови і створюються на контрольних уроках. "Чисті" навчальні, тренувальні або контрольні уроки у практиці фізичного виховання школярів трапляються рідко. У більшості занять присутні елементи навчання, тренування і контролю. Тому завжди пам'ятайте: під кожною конкретною назвою уроків розуміють лише переважне розв'язання завдань навчання, тренування або контролю.

Якщо на уроках однаковою мірою роз'язуються різні завдання, такі уроки називаються змішаними або комбінованими.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: