Політична концепція М.Костомарова

В середині ХІХ ст. (наприкінці 1845 – на початку 1846 рр.) виникло Кирило-Мефодїївське Товариство.

Микола Костомаров – автор головного програмного документа Кирило-Мефодіївського братства під назвою “Закон Божий” (Книги буття українського народу)”. У цій книзі:

- провідною ідеєю цього твору є ідея українського месіанізму, за якою Україна мала виконувати волю Божу – рятувати слов’янство. З часом виникли три незалежних слов’янських царства – Польща, Литва й Московщина, які обрали собі царів і панів. Лише Україна вибрала собі козацтво;

- розпочавши боротьбу за власне звільнення й не прагнучи до панування над іншими, українськи й народ сприятиме звільненню всіх народів від будь-яких форм гноблення і становленню нових форм співжиття, які базуватимуться на християнських принципах;

- у поглядах на державу М. Костомаров виходив з того, що будь-яка влада походить від Бога, а тому не може бути абсолютною;

- ідеалом державного правління має бути таке правління, де:

1. єдиним джерелом реалізації загальної народної волі є віче;

2. князь – це правитель, третейський суддя, захисник від зовнішніх і внутрішніх загроз. Князь обов’язково oбирався і міг бути вигнаний, якщо не задовольняв вимог народу або зловживав владою;

- республіканський устрій не дає гарантії захисту від свавілля влади можновладців. В оптимальному республіканському устрою: влада є виборною; змінною; підзвітною народним зборам; відносини між народами будуються на федеративних засадах.

- федерація в поєднанні з республіканською формою правління є найдоцільнішою формою державного устрою, яка бере початок ще з часів Київській Русі

- єдина центральна влада займалась управлінням збройними силами та зовнішніми відносинами за умов збереження повної автономії кожного суб’єкта федерації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: