Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: ВПЛИВ УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА




НА МІКРООРГАНІЗМИ

Контрольні запитання

1.Вплив фізичних факторів на розвиток мікроорганізмів.

2.Хімічні фактори та їх вплив на мікроорганізми.

3.Вплив біологічних факторів на співіснування мікроорганізмів.

 

Умови зовнішнього середовища, які впливають на розвиток мікроорганізмів можна поділити на три основні групи: фізичні, хімічні та біологічні. До фізич­них факторів належать температура, світло та вологість.

Фізичні фактори

Температура.Розвиток усіх мікроорганізмів можливий за певної темпера­тури. Мікроби можуть розмножуватися за температури від 25 °С до 50 °С, залежно від виду. При температурі понад 50 °С розвиток мікроорганізмів зупи­няється, а при ще вищій — вони гинуть. На цій властивості мікробів (гинути під час підвищення температури) базується метод пастеризації та стерилізації про­дуктів.

Пастеризація здійснюється при температурі 60-90 °С. За такої температури мікроби гинуть, однак спори залишаються. Тому продукти, які піддаються па­стеризації, необхідно швидко охолоджувати, щоб не дати спорам можливості прорости.

Стерилізація — це нагрівання продукту до температури, при якій гинуть і мікроорганізми і спори. Стерилізацію здійснюють при температурі 110-120°С. Проте спори не гинуть миттєво. Навіть при температурі 120 °С вони гинуть через 20-30 хв. Стерилізації піддаються різні консерви, деякі предмети та матеріа­ли, що використовуються в медицині. Без участі вологи ще використовують сухий жар для знешкодження мікроорганізмів. Сухий жар при температурі 165-170 °С протягом 1-1,5 год. вбиває усі бактерії та спори.

Низьку температуру мікроорганізми переносять значно краще. При тем­пературі, нижчій за оптимальну, знижується швидкість розмноження мікробів. Деякі мікроорганізми, наприклад хвороботворні, вже при температурі 10°С не розвиваються, оскільки оптимальною температурою їхнього розвитку є тем­пература тіла людини. Проте більшість мікроорганізмів не можуть розвивати­ся при температурі 0 °С. Хоча відомо, що деякі види мікробів можуть легко переносити суворі зими (кишкова паличка й ін.). Найбільш негативно на роз­виток мікроорганізмів впливає температура, за якої замерзає середовище. Тому практикується використання низьких температур для зберігання швидкопсув­них продуктів. Охолоджені продукти зберігаються при температурі від 0 до 4 °С, а заморожені — при температурі від -6 до - 20 °С і нижче.

Під час охолодження продуктів мікроорганізми не припиняють свого рос­ту, а лише уповільнюють його. Під час охолодження зберігаються всі нату­ральні властивості продукту і дещо продовжується термін його зберігання. Оскільки в умовах низьких температур мікроби не розмножуються, процеси гниття та бродіння зупиняються, тому для зберігання м'яса, риби, плодів та овочів використовують заморожування. Під час цього процесу значна частина мікроорганізмів відмирає, а їх розвиток припиняється зовсім, тому заморо­жені продукти зберігаються значно довше, ніж охолоджені. Відтоплювати за­морожені продукти слід перед використанням, оскільки деякі мікроорганізми не загинули, а лише припинили свій ріст, а під час розморожування знову почнуть розмножуватися.

Вологість.Життя мікроорганізмів можливе лише за присутності води. Тому вологість середовища відіграє важливу роль у життєдіяльності мікроорганізмів. Вони краще розвиваються за високої вологості, оскільки в їх клітинах міститься до 85 % води. Тому швидкопсувними продуктами є ті, які містять багато води, а саме: варені ковбаси, м'ясо, риба, фарш, молочні продукти й інші. Ці продук­ти є хорошим середовищем для мікроорганізмів. Продовжити їх термін збері­гання можна за допомогою консервування: сушіння м'яса, риби, фруктів та овочів. У висушених продуктах мікроби не розмножуються. Найнижчою ме­жею вмісту вологості продуктом для існування бактерій є близько 20-30 %, для пліснявих грибів — 15-17 %, а в окремих випадках навіть 6%. Спори й у висуше­ному стані можуть зберігатися десятки років. Оскільки на висушених товарах мікроби можуть перебувати в життєздатному стані, не слід допускати зволо­жування цих товарів, тому що це створює умови для розмноження мікроор­ганізмів та псування товарів.

Під час зберігання таких товарів слід чітко підтримувати відносну вологість повітря, температуру й особливості мікрофлори повітря. Не слід зберігати по­руч з висушеними продуктами ті, що містять багато вологи.

Світло.Розсіяне сонячне світло майже не впливає на життя мікробів, однак прямі сонячні промені згубно діють на більшість із них, особливо на хворобот­ворні. Дуже швидко під дією прямого сонячного світла гинуть навіть такі стійкі хвороботворні мікроби, як збудники туберкульозу. Найкраще знешкоджує бак­терії ультрафіолетове світло, яке використовують для дизенфекції води та по­вітря у лікувальних закладах, торгівельних приміщеннях, холодильних камерах тощо. Якщо обробляти повітря ультрафіолетовими променями протягом 6 год., то знешкодиться 80 % мікроорганізмів, що перебувають у повітрі. Проте стерилізацію харчових продуктів за допомогою ультрафіолетових променів не здійснюють, тому що їх дія проявляється лише на поверхні, або в дуже тонкому шарі. Та все ж охолоджене м'ясо, оброблене ультрафіолетови­ми променями, зберігається довше.

Рентгенівські промені також своєрідно впливають на мікроби. В малих до­зах вони стимулюють розвиток мікроорганізмів, а у великих — знищують їх.

Хімічні фактори

Хімічні фактори по-різному впливають на мікроорганізми. Це залежить від властивостей хімічної речовини та її концентрації, виду мікроорганізмів. Для більшості бактерій найбільш сприятливим є нейтральне середовище, для пліснявих грибів і дріжджів — кисле. Отже, знаючи це, можна регулювати процеси життєдіяльності мікробів. При невисокій концентрації солі чи цукру деякі мікро­організми можуть розвиватися. При вмісті солі до 1-3% —розмноження зат­римується, а при вмісті солі до 25 % — розмноження зупиняється. Висока концентрація цукру також негативно впливає на розвиток мікробів (у варенні, повидлі).

Сьогодні широко використовується вплив кислотності на мікроорганізми під час переробки та зберігання харчових продуктів. Дію кислот на мікроорга­нізми покладено в основу квашення овочів. Молочна кислота, яка утворюєть­ся внаслідок розвитку молочнокислих бактерій, що нагромаджуються в ово­чах, зупиняє процеси гниття. Цей принцип використовується і під час одер­жання кисломолочних продуктів.

Кисле середовище здатні переносити лише плісняви та дріжджі, чим можна пояснити утворення плівки на поверхні солених грибів, квашених овочів.

Низка хімічних речовин можуть згубно впливати на мікроорганізми. На­приклад, спирт, окис водню, формалін, марганцевокислий калій, хлор, бензой­на та саліцилова кислоти, солі важких металів у малих концентраціях знищують мікроби. Ці речовини використовують для дезинфекції обладнання, приміщень, промислової та питної води. їх називають дезинфікуючими. Проте більшість із них в певних дозах можуть бути отруйними для людини і крім цього мають неприємний запах. Тому використання цих речовин для обробки харчових продуктів обмежене. З цією метою використовується переважно сорбінова, бензойна та саліцилова кислоти, етиловий спирт. Для очищення питної води від мікроорганізмів використовуються солі срібла.

Високу стійкість до антисептичних речовин мають спори бактерій, а з неспороутворюючих бактерій найстійкішими до хімічних речовин є стафілококи та туберкульозна паличка.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных