Конституційно (державно) - правові відносини та їх учасники. Система галузі конституційного права та загальна характеристика її елементів.

Поняття і предмет конституційного (державного) права зарубіжної країни як галузі права.

Конституційне право зарубіжних країн не є галуззю права, але є відгалуженням від єдиної науки державного конституційного права. Існує національне конст.право тієї чи іншої країни. Предмет - відповідна галузь національної правової системи, галузі конституційного права зарубіжних країн. Конст.право конкретної країни як галузь права – це сукупність юридичних норм, які закріплюють певні засади економічної і політичної організації суспільства, порядок формування, організацію і компетенцію найголовніших ланок державного механізму, територіальну організацію держави, визначають основи взаємовідносин держави та особи.

Конституційно (державно) - правові відносини та їх учасники. Система галузі конституційного права та загальна характеристика її елементів.

Конституційно – правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб’єктами у формі взаємних прав і обов’язків, передбачених відповідною нормою конституційного права. Поділяються на постійні /відносини громадянства/ і тимчасові /державно – правові відносини, пов’язані з організацією і проведенням референдумів,виборів, формування дільничних та окружних виборчих комісій/. Поділяються на матеріальні / права і обов’язки суб’єктів правовідносин/ і процесуальні / процедура реалізації матеріальних норм/. Розрізняють правоустановчі і правоохоронні.

Суб’єктами є їх учасники, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Вони повинні бути правоздатними,дієздатними та ділектоздатними. Об’єкти – це ті матеріальні або духовні блага з приводу яких учасники вступають до відносин. Об’єктами є: суверенітет народу, державний і національний суверенітет, територія, конституційний лад та його захист, людина, її права, свободи та обов’язки,власність,громадянство тощо.

3. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.

Англо-сакс.тип(Англія,США) пр..системи проявл.в єдності закономірностей і тенденцій роз-ку на основі норми, сформульован.суддями в судовому прецеденті,який домінує як джерело пр.,у поділі пр..на загал.пр.і пр..справедливості.Дж. Констит.пр.–це писані та неписані норми, які регулюють конституційно-пр. відносини.

Джерелами констит. пр. є суд.прецедент,статут(закон),конституці.звичай,доктрина,міжн.договір. Судові прецеденти – це рішення вищих судів у конкретних справах, які мають обов’язкове юридичне значення для нижчих або рівних за рангом судових установ.

Юридичний звичай виступає як джерело конституційного права здебільшого в англомовних країнах. У Великобританії до звичаєво-правових норм належать норми, що визначають зміст королівської прерогативи – сукупність правоміцностей, які формально належать монархові, але в основному реалізуються урядом.

Конституційні угоди – є засобом регулювання у країнах англосаксонської моделі права, регламентують найважливіші питання державного ладу. Доктринальними джер.анг.конституції вважаються «Трактат про закони Англ» Бектона 1250р, «Коментар законів Англ.»Блекстона1565р,книга «Англійська конституція» Беджгота 1865р.Суди зверт.до доктрини у разі прогалини у статуті(законі),судов.прецеденті або звичаї,що регул.певні відносини.

Дж.пр. в Англ.є судові коментарі,узагальнення прецедентної практики. В США законодавство має більш питому вагу в США ніж в Англ.Закони поділ.на загально федеральні та закони штатів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: