Звичай як джерело права

Конституційні звичаї є різновидом правових звичаїв, вони набули поширення насамперед в англомовних країнах, а також у країнах, що сприйняли основи англосаксонської (англо-американської) правової системи. Найбільш їх застосовують у своєї діяльності парламенти Великобританії та Нової Зеландії, де немає кодифікованих конституцій. Конституційні звичаї, як правило, мають не політичний, а церемоніальний характер. Наприклад, за звичаєм лорд-канцлер Палати Лордів Великобританії під час засідань сидить на мішку з вовною. Звичаями також регулюється порядок здійснення прерогатив конституційного монарха, законодавчої процедури тощо. Особливістю цього виду джерел конституційного права є те, що норми, які випливають зі звичаю, не можуть бути захищені в суді в разі їх порушення. У мусульманських (Афганістан, Іран, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Пакістан) та деяких інших країнах (Ізраїль) джерелами конституційного права є релігійні норми, що зафіксовані в положеннях священних книг (Коран, Тора, Талмуд) і які заміняють конституцію або навпаки сприймаються як загальнообов'язкові і вважаються вищими за закони, прийняті парламентом. Так, у конституціях Арабської Республіки Єгипет 1971 р., Сирійської Арабської Республіки 1973 р., Ісламської Республіки Пакистан 1973 р., Республіки Іран 1979 р. шаріат визначений джерелом законодавства. Наприклад, у ст. 3 Конституції Сирійської Арабської Республіки 1973 р. проголошено, що "мусульманське право є основним джерелом законодавства".

8.Види конституцій за формою зовнішнього виразу (навести по 3 приклади кожного виду).

а) кодифіковані (писані) - це конституції, які викладені у вигляді одного нормативно-правового акта. (Україна, Росія, Польща);

б) некодифіковані {неписані) - це конституції, які складаються із багатьох нормативно-правових актів, що приймаються в різні роки, навіть століття. /Австралія, Нова Зеландія, Великобританія та Швеція/

9. Види конституцій за способом внесення змін (навести приклади). Види конституцій за способом їх прийняття (навести приклади).

За порядком внесення змін:

а) гнучкі - зміни та доповнення вносяться у звичайному порядку, без дотримання будь-яких процедур. (некодифіковані конст. Великобританії, Швеції);

б) жорсткі - зміни до них вносяться в ускладненому порядку, тобто з дотриманням законодавчо визначених спеціальних процедур. Зазвичай, такий порядок закріплюється у тексті конституції, а сама жорсткість покликана забезпечити авторитет та стабільність основного закону. кодифіковані Конституція США 1787 р., Конституція Японії 1947 р.;

в) напівжорсткі - передбачають ускладнений порядок прийняття змін до конституції за умови зміни "посилених" статей. Конституція Іспанії 1978 р., Конституція Казахстану 1995 р., Пакистану1973р.

За способом прийняття:

а) откройовані - даровані монархом, розроблені без участі представницького органу., Конституція Непалу 1990 р., Конституція Нігерії 1960 р.; Єгипет у 50-60-х роках

б) народні - прийняті відповідними суб'єктами, а саме:

* парламентом (Конституція Чехії 1992 р.);

* установчими зборами (Конституція США 1878 р.);

* на референдумі безпосередньо народом (Конституція Гамбії 1970 р., Конституція Сенегалу 1963 р., Конституція Російської Федерації 1993 р.).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: