ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
обрання Ф.Д.Рузвельда президентом США1933 – прихід до влади в Німеччини нацистів Персоналії Фра́нклін Де́лано Ру́звельт Бені́то Муссолі́ні Адо́льф Гі́тлер Франциско Франко
Поняття і терміни Проспериті Вели́ка депре́сія — загальносвітова потужна економічна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця 1930-х років[1]. У різних країнах Велика депресія мала різні хронологічні межі, проте найпомітнішою була в країнах Західної Європи та США.По суті, Велика депресія — це світова економічна криза, а сам термін зазвичай вживається щодо Сполучених Штатів Америки. Велика депресія була найдовшою, найглибшою та найбільш глобальною економічною кризою 20 століття[2] і часто використовується як приклад того, наскільки сильно може понизитися рівень світового економічного розвитку[2].Велика депресія справила руйнівний вплив практично у всіх країнах, багатих і бідних. Особисті доходи, податкові доходи, прибутки і ціни впали, одночасно міжнародна торгівля знизилася більш ніж на 50 %. Безробіття в США зросло до 25 %, а в деяких країнах ще вище, навіть до 33 %[3]. Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму —тоталітаризм. Тоталітари́зм (лат. totalitos — цілісний від італ. totalità і прикм. італ. totalitario — той, що охоплює усе в цілому) - форма державно-політичного режиму держави, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка(господарство), релігія, виховання, сім'я тощо. Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — зв'язка, об'єднання) — спочатку самоназва правого руху в Італії під Беніто Муссоліні, який правив з 1922 по 1943 рр.Уже в 1920-і роки, супротивники фашизму поширили поняття на інші праві, авторитарні, тоталітарні і націоналістичні режими, диктатури та на політичні групи, в тому числі на німецький націонал-соціалізм.Фашизм — форма правління та радикальна авторитарна імперіалістична націоналістична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея постійної війни і панування.Фашизм зазвичай описується як "ультра праві",[1][2] хоча, деякі автори акцентують увагу на тому, що знаходження розміщення фашизму на звичайному поділі політичного спектру лівий-правий є важким.[3] Національний соціалізм, або ж Націонал-соціалізм (нім. Nationalsozialismus, скорочено нацизм) — політична ідеологія, яка була економічною іполітичною доктриною Німеччини (у часи Третього рейху). Термін вживався для позначення політичних течій також і в інших країнах, наприклад, в СРСР, де, по відношенню до встановленого у 1920-ті роки політичного режиму, також вживався термін «режим націонал-соціалізму» [1].На думку багатьох політичних пропагандистів має багато спільного із фашизмом, і комуністами, зазвичай, класифікується як один з його різновидів. Термін «фашизм» використовується для позначення широкого спектру політичних рухів, що існували в різних країнах, тоді як термін «націонал-соціалізм» застосовують найчастіше у зв'язку з нацистською партією та Третім рейхом. Народний фронт — загальна назва політичних союзів, що об'єднували ліві та лівоцентристські сили. Народні фронти почали виникати у 1930-ті роки, виступали проти фашизму та війни, в захист економічних інтересів працюючих. У Франції 1936—1938, в Іспанії у1936—1939, в Чилі у 1938—1941 діяли керівництва Народних фронтів. У роки Другої Світової війни у деяких державах були створені національні антифашистські народні фронти. Тема 29.Росія – СРСР у 1917-1939 рр. Факти Громадя́нська війна́ в Росі́ї (1917–1921) — громадянська війна на теренах Росії (у вузькому тлумаченні — в межахРосійської республіки, в ширшому — на території колишньої Російської імперії), що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду, та захопленням більшовиками Петрограду. Колективізація— трансформація у колективну форму, наприклад, перетворення індивідуальних господарств у сільськогосподарські кооперативи (див. сільськогосподарська кооперація, колгоспи), перетворення ремісничих майстернь в кооперативи і т.д. Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150%. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності. Дати 1929 – рік «великого перелому» Персоналії Микола II Рома́нов Олекса́ндр Фе́дорович Ке́ренський Ле́нін Володи́мир Іллі́ч Лев Дави́дович Тро́цький Йо́сип Віссаріо́нович Ста́лін Поняття і терміни Тимчасо́вий у́ряд — уряд, що створюється під час надзвичайного положення після падіння попереднього режиму. Тимчасовий уряд має повноваження до створення постійного уряду. Тимчасові уряди часто створюються під час війни або революції. Рада Народних Комісарів — радянський уряд у 1917 — 1946 роках. Народний комісаріат у структурі радянської влади тих часів відповідає сучасному міністерству, посада народного комісара - посаді міністра. Тому раднарком відповідає сучасному кабінету міністрів. Більшовики — члени лівого (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. Надалі більшовики виділилися в окрему партію, що в 1917–1952 роках називалася РСДРП(б), РКП(б) і ВКП(б) («б» означає «більшовиків»), поки не була перейменована в КПРС. Слово «більшовик» відбиває той факт, що прихильники Леніна виявилися в більшості на виборах керівних органів на другому з'їзді партії в1903 році. У 19 січня 1918 року, під час апофеозу більшовицького терору, Патріарх Московський і Всієї Русі Тихон публічно піддав більшовиківанафемі[1][2]. Тема 30.Країни Центральної та Східної Європи в 20 – 30-х рр.ХХ ст. Дати 1918 – відновлення незалежності Польщі,проголошення Чехословацької Республіки,утворення Королівства сербів,хорватів і словенців Персоналії То́маш Ґа́рріґ Ма́сарик Ю́зеф Кле́менс Пілсу́дський Мі́клош Го́рті Поняття і терміни Санація (від. лат. sanatio — оздоровлення) — назва політичного табору, що утримував владу в Польщі у 1926—1939. Створений після травневого перевороту 1926 прибічниками Ю. Пілсудського. Висував гасла оздоровлення суспільного життя країни шляхом згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту і зміцнення виконавчої влади (президента, уряду). Домігся прийняття квітневої конституції 1935, яка закріплювала в країні напівавторитарний режим. Сформував політичну програму, основу якої склали ідеї солідаризму, визнання пріоритету держави в суспільному житті; допускав можливість існування легальної політичної опозиції, водночас поборював опозиційні партії та рухи, використовуючи при цьому і насильницькі методи боротьби з опонентами (Берестейський процес, створення концтабору Береза Картузька). Тема 31.Країни Азії,Африки та Латинської Америки в перші десятиріччя ХХ ст. Дати 1925-1927 – національна революція в Китаї Персоналії Мога́ндас Кара́мчанд Га́нді Чан Кайші Мустафа Кемаль Ататюрк Поняття і терміни Етатизм (від фр. État — держава) — напрям політичної думки, який розглядає державу як найвищий результат і мету суспільного розвитку. В деяких країнах (наприклад, у Туреччині) цей термін позначав офіційну державну політику. Етатизація — (від фр. l’etat — держава) — посилення втручання держави в економічне і політичне життя[1]. Ганді (Gandhi) — визначна політична династія сучасної Індії
Тема 32.Міжнародні відносини в 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни Дати 23 серпня 1939 – підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (пакту «Молотова-Рібентропа») Персоналії Не́вілл Че́мберле́н Поняття і терміни А́ншлюс (нім. Anschluss, Anschluß — «приєднання», «об'єднання», «анексія») — приєднання Австрії до Німеччини (Третього Рейху) 11—13 березня 1938 року. Мю́нхенська уго́да 1938 ро́ку (ще відома як Мюнхенська змова) — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року прем'єр-міністромВеликобританії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє, рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером тапрем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні. Основний зміст угоди: а) Судетська область відділяється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня; б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці; в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.
Територіальні поступки Чехословаччини за Мюнхенською угодою Антикомінте́рнівський па́кт — договір, укладений 25 листопада 1936 в Берліні між Німеччиною і Японією з метою боротьби проти Комінтерну. Японська назва: «Японсько-німецький договір про спільну оборону». Тема 33.Розвиток культури у перші десятиріччя ХХ ст. Персоналії Сальвадо́р Далі́ Па́бло Ру́їс Піка́ссо́[1] Костянти́н Сергі́йович Станісла́вський Всеволод Емільович Мейерхольд Бе́ртольт Брехт Сергі́й Миха́йлович Ейзенште́йн Ча́рлі Ча́плін
Енрі́ко Кару́зо Волт Дісней Поняття і терміни Модернізм (фр. modernisme) - загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці — традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі — центральними концепціями виступають функціоналізм і відсутність декоративності. Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Ма́сова культу́ра (або: маскультура по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував у 1941 році німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з'являється скорочене слово «маскульт» (англ. Masskult), яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.
Кінемато́граф (від грец. κινεμα, род. в. грец. κινεματος — рух та грец. γραφο — писати, зображати) — це галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу (див. кінознавство).Значною частиною кінематографії є кіноіндустрія — галузь промисловості, що виготовляє кінофільми, спецефекти до них та анімацію. У багатьох країнах кіноіндустрія є важливою галуззю економіки. Виробництво кінофільмів зосереджено у кіностудіях. Готові фільми демонструються у кінотеатрах, по телебаченню, поширюються на носіях інформації для перегляду на домашній аудіо-відео техніці, зокрема на відеокасетах та відеодисках. Джаз (англ. jazz) — форма музичного мистецтва, що виникла на межі XIX—XX століття в США як синтез африканської та європейської культур та отримала згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.
Тема 34. Дати Персоналії Поняття і терміни
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|