Схема написання психолого-педагогічної характеристики

1. Загальні відомості про особу.

2. Характеристика умов сімейного виховання учня.

3. Коротка характеристика колективу, членом якого є учень (актив класу, ставлення до громадської роботи, праці, успішність та дисципліна, міжособистісні відносини в класі).

4. Ставлення учня до колективу (авторитет учня в колективі, товариськість і розуміння товаришів, ставлення до негативних соціально-психологічних явищ у колективі – списування тощо).

5. Спрямованість особистості (власна, громадянська або ділова), характеристика усвідомлених мотивів: інтереси, їхня глибина, усталеність та дієвість. Погляди та переконання.

6. Рівень домагань (занижений, адекватний, завищений), співвідношення самооцінки та рівня домагань, вимогливість до себе, ставлення до критичних зауважень учителів, товаришів.

7. Учень у різноманітних видах діяльності (успішність, дисципліна, ставлення до праці, громадська активність, участь у заходах, професійна орієнтація).

8. Характеристика пізнавальної діяльності: особливості сприймання, спостережливості, пам’яті, характеристика уваги, уяви, мислення.

9. Особливості емоційно-вольової сфери (характер емоційної реакції на педагогічні впливи, розвиток почуттів, уміння стримувати емоційні переживання та змінювати їх, вольові особливості: цілеспрямованість, ініціатива, рішучість, самовладання).

10. Здібності: загальні, спеціальні.

11. Темперамент (сила, урівноваженість, рухливість).

12. Характер (риси характеру, старанність у навчанні, ставлення до праці, школи, доручень, речей, самого себе).

13. Висновки. Зазначити можливі лінії корекції у вихованні цього учня.

► Під час написання характеристики необхідно використовувати наступні методи дослідження:

· вивчення документації;

· співбесід з учнем, вчителями, класним керівником, батьками, однокласниками;

· спостереження за його поведінкою на уроках і перервах;

· психодіагностика (методика Г.Айзенка - EPQ, методика діагностики комунікативної установки В.В.Бойко, тривожності Спілбергера та Ханіна, методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі, методика діагностики рівня емпатійних здібностей В.В.Бойко, методика «Карта інтересів» та ін.) – обов’язкове використання 2-3 методик з наведенням листів опитування, результатів та аналізом отриманих даних;

Опорні схеми до семінарського заняття

Співвідношення основних факторів розвитку (Й.Шванцар)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: