Педагогічно занедбаних учнів.

Питання для обговорення: 1. Соціально-педагогічна характеристика учнів з девіантною поведінкою. 2. Фактори та причини, які впливають на формування девіації.

3. Характеристика основних стадій виникнення девіації.

4. Проаналізуйте основні шляхи профілактики та реабілітації девіантної поведінки у школярів (молодший шкільний вік, середній та старший шкільний вік)

Запис до педагогічного словника (виконується дома): важковихованість, трудні діти, девіантна поведінка, деліквентна поведінка, педагогічна занедбаність,перевиховання, самовиховання, соціальне сирітство, депривація, безпризорність, акцентуація

Письмова робота: Тест 1.1. В якій групі перераховані фактори розвитку особистості? 1. Біологічні задатки, здібності, виховання. 2. Середовище, спадковість, виховання, діяльність і спілкування

3. Виховання, навчання, активна діяльність людини, фізичний розвиток.

4. Середовище, здібності, властивості темпераменту, акселерація.

5. Діяльність і спілкування, спадковість, освіта, біологічні задатки.

Тест 1.2. Оберіть найбільш повне визначення терміну «девіанта поведінка»:

1. Поведінка що відхиляється від норми.

2. Викривлення моральних принципів, невихованість почуттів, навичок суспільної поведінки.

3. Система вчинків та окремі вчинки, що відхиляються від загальноприйнятих суспільних норм.

4. Поведінка, яка відповідає загальноприйнятим нормам та правилам, яка схвалюється суспільством та не призводить до будь-яких мір покарання.

5. Протиправна поведінка.

Тест 1.3. Оберіть три основних фактор, переважання, недолік|нестача| або несприятливе поєднання яких обумовлює певний вид девіації:

1. Особистісний компонент, біологічний компонент, вплив середовища (ближнього чи дальнього).

2. Основою девіації може служити будь-яка форма психічного розладу особистості.

3. Неприйняття суспільством будь-якої форми поведінки, що призводить до певних санкцій покарання.

4. Неадекватність установок по відношенню до себе.

5. Відсутність чіткої ієрархії цінностей, не сформованість норм суспільної поведінки.

Тест 1.4. Оберіть характеристики, які відповідають 1-ій стадії девіаціїї:

1. Порушення норм життя класу, школи; поведінка носить ситуативний характер, у деяких випадках навмисний; учень здатен усвідомити порушення норми, але не завжди може спрогнозувати негативний результат вчинків.

2. Прояв початкових форм відхилень у поведінці; відсутність успіхів у різних видах діяльності, невміння виконувати вимоги педагога, слабкість внутрігрупових відносин.

3. Виникнення стійких ознак асоціальної поведінки, вчинки носять навмисний характер. Учень не тільки усвідомлює асоціальність своєї поведінки, але й виправдовує свої дії.

4. Виникнення передумов педагогічної занедбаності: недостатність розвитку індивідуально-психологічних якостей, слабка психолого-педагогічна підготовка до школи.

5. Відсутність елементарних навчальних навичок, нездатність зосередитися на певному виді діяльності, небажання підкорятися вимогам вчителя.

Тест 1.5. Оберіть характеристики, які відповідають 2-ій стадії девіаціїї:

1. Порушення норм життя класу, школи; поведінка носить ситуативний характер, у деяких випадках навмисний; учень здатен усвідомити порушення норми, але не завжди може спрогнозувати негативний результат вчинків.

2. Прояв початкових форм відхилень у поведінці; відсутність успіхів у різних видах діяльності, невміння виконувати вимоги педагога, слабкість внутрігрупових відносин.

3. Виникнення стійких ознак асоціальної поведінки, вчинки носять навмисний характер. Учень не тільки усвідомлює асоціальність своєї поведінки, але й виправдовує свої дії.

4. Виникнення передумов педагогічної занедбаності, недостатність розвитку індивідуально-психологічних якостей, слабка психолого-педагогічна підготовка до школи.

5. Відсутність елементарних навчальних навичок, нездатність зосередитися на певному виді діяльності, небажання підкорятися вимогам вчителя.

Тест 1.6. Оберіть характеристики, які відповідають 3-ій стадії девіаціїї:

6. Порушення норм життя класу, школи; поведінка носить ситуативний характер, у деяких випадках навмисний; учень здатен усвідомити порушення норми, але не завжди може спрогнозувати негативний результат вчинків.

7. Прояв початкових форм відхилень у поведінці; відсутність успіхів у різних видах діяльності, невміння виконувати вимоги педагога, слабкість внутрігрупових відносин.

8. Виникнення стійких ознак асоціальної поведінки, вчинки носять навмисний характер. Учень не тільки усвідомлює асоціальність своєї поведінки, але й виправдовує свої дії.

9. Виникнення передумов педагогічної занедбаності, недостатність розвитку індивідуально-психологічних якостей, слабка психолого-педагогічна підготовка до школи.

10. Відсутність елементарних навчальних навичок, нездатність зосередитися на певному виді діяльності, небажання підкорятися вимогам вчителя.

Тест 1.7. Оберіть характеристики, які відповідають 4-ій стадії девіаціїї:

11. Порушення норм життя класу, школи; поведінка носить ситуативний характер, у деяких випадках навмисний; учень здатен усвідомити порушення норми, але не завжди може спрогнозувати негативний результат вчинків.

12. Прояв початкових форм відхилень у поведінці; відсутність успіхів у різних видах діяльності, невміння виконувати вимоги педагога, слабкість внутрігрупових відносин.

13. Виникнення стійких ознак асоціальної поведінки, вчинки носять навмисний характер. Учень не тільки усвідомлює асоціальність своєї поведінки, але й виправдовує свої дії.

14. Виникнення передумов педагогічної занедбаності, недостатність розвитку індивідуально-психологічних якостей, слабка психолого-педагогічна підготовка до школи.

15. Відсутність елементарних навчальних навичок, нездатність зосередитися на певному виді діяльності, небажання підкорятися вимогам вчителя.

Тест 1.8. Оберіть найбільш повне визначення терміну «педагогічна занедбаність»:

1. Стійке, чітко виражене викривлення моральних уявлень, невихованість почуттів, навичок суспільної поведінки.

2. Поведінка властива підлітку з відхиленнями у моральному розвитку.

3. Поведінка, яка проявляється у поганому поводженні на уроках, неуспішності у навчанні, агресивності під час спілкування з дорослими, однолітками.

4. Поведінка властива підлітковому віку.

5. Аморальна поведінка, яка проявляється як на рівні малих груп, так й у індивідуальному порядку.

Тест 1.9. Всебічний гармонійний розвиток особистості полягає:

1. У тому, щоб підготувати її до практичної діяльності та самоствердження в суспільстві.

2. У забезпеченні умов для реалізації в кожній особистості детермінованих природою якостей задля її духовного розквіту.

3. У повноцінному інтелектуальному розвитку та моральній досконалості особистості.

4. У високій освіченості людини, її інтелігентності та здатності до активної діяльності

5. Правильної відповіді немає.

Тест 1.10. В якому пункті перераховані основні напрямки виховання:

1. Розумове, моральне, естетичне, трудове, всебічне.

2. Розумове, політехнічне, гуманітарне, формальне, духовне, національне.

3. Демократичне, авторитарне, ліберальне.

4. Навчання, виховання, розвиток.

5. Розумове, трудове і політехнічне, фізичне, моральне, естетичне.

	Практичне завдання: Обов’язковий рівень (звіт з виконання письмовий): 1. Заповніть таблицю
Поняття	Спільне	Відмінне
Соціальна занедбаність – такі наслідки недостатніх виховних факторів, які призводять до упущень у соціалізації, в розвитку соціальних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, слабкої соціальної рефлексії, в набутті мінімального соціального досвіду, труднощів у оволодінні соціальними ролями. Як правило, такі неповнолітні розвиваються в особливому соціальному оточенні, неповноцінному за структурою (відсутність або заміна одного з батьків, низький соціальний рівень самих батьків і педагогів, соціальна депривація і сегрегація дитини).
Педагогічна занедбаність – наслідки дезінтегруючого впливу на розвиток особистості сукупності всіх факторів при домінуванні психолого-педагогічних. Вони проявляються перш за все в слабкому оволодінні провідними видами діяльності (рольова гра, навчання), які забезпечують повноцінний індивідуально-психологічний і особистісний розвиток. Наслідком є недоліки, упущення, відхилення в діяльності, поведінці, спілкуванні.
Важковиховувані — категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого-педагогічних та медико-біологічних умов з'являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.
"Важкі" діти — це педагогічно запущені діти. Моральна деформація їх особистості — результат педагогічних прорахунків (мова йде не про дітей з відхиленнями в нервовій системі, не про розумово відсталих дітей, а про психічно і фізично здорових дітей).
Асоціальна поведінка - поведінка, що виражається у відхиленні від виконання етичних норм, корпоративних цінностей деструктивно впливає на міжособистісні відносини, виробничий процес.
Під девіантною поведінкою - розуміють систему вчинків чи окремі вчинки, які суперечать прийнятим у суспільстві нормам і виявляються у вигляді незбалансованих психічних процесів, неадаптованості, порушенні процесів самоактуалізації та ухиленні від морального й етичного контролю особистості над власною поведінкою
Делінквентна(антисоціальна) поведінка - поведінка, що відхиляється, з чітко вираженою антигромадською спрямованістю, що здобуває, у крайніх своїх проявах, кримінально карний характер. Воно може виражатися у формі правопорушень, у виді дій що волочуть за собою карну чи цивільну відповідальність.

2. Визначте фактори, які впливають на формування девіантної поведінки учнів та заповніть таблицю:

3. Визначте можливі причини формування девіантної поведінки у різних вікових періодах, заповніть таблицю:

4 Прочитайте Case “Діти притулку” та проаналізуйте матеріал за такими питаннями:

- Чому Оля потрапила до притулку?

- Дайте короткий психолого-педагогічний портрет дитини: вікові та індивідуальні особливості, атмосфера сімейного виховання, шкільне оточення та яка вплинули взаємостосунки у школі на поведінку дівчинки.

- Визначте шляхи вирішення ситуації.

У письменному вигляді надайте коротку інформацію про можливі шляхи усунення критичної ситуації: рекомендації для дівчинки, метрі та вчителів.

Case “Діти притулку”

Дуже часто думки про несправедливість оточуючих викликають у дитини почуття образи, стають приводом вважати себе скривдженим, проявляти агресивний настрій до тих, хто недооцінює її індивідуальність. Протест дитини може проявлятися у різних формах від простих – втеча з дому до дуже небезпечних – суїцид. Але як важко іноді вирішити самій дитині або дорослому, до кого звернутися за порадою, чи дійсно втеча з дому єдиний вірний вихід, чи все це наслідки “важкого” віку та через декілька років нічого не залишиться від теперішньої образи, а тебе дорослому та мудрому будуть дякувати за спасіння дитинства та сім’ї

Ольга

Ользі 13 років, у притулок потрапила у лютому 1999 року, привели співробітники міліції. Її підібрали у залі очікування одеського залізничного вокзалу. Родина Ольги проживає в Одеській області.

На відміну від більшості дітей притулку в Ольги є мати, батько, хоча й нерідний – вітчим. Рідний батько дівчинки помер 5 років тому. У січні 1998 року дівчинка пішла з дому, полаявшись з батьками. Увесь цей час жила у знайомій, разом з її матір’ю. Заробляла як могла: іноді мила машини, підробляла у барі, торгувала газетами, займалася жебракуванням.

Про матір говорить “так собі”, “ну не дуже погана”. Мати не вживає алкогольні напої, наркотичні речовини. Працює продавцем у сільському магазині. Після смерті батька Ольги, мати вийшла другий раз заміж та у сім’ї появилась маленька дитина, зведений брат Ольги – Сашко, якому у 1999 році виповнилося 3 роки.

Вітчим працює водієм, про нього Ольга говорить неохоче, роздратовано, агресивно, вважає його винним у всьому. Вітчим п’є, що є причиною частих конфліктів у сім’ї, після яких батьки дівчинки збираються розлучатися, але до суду справа ніколи не доходила. На конфлікти між батьками дівчинка не звертала уваги, але почуття захищеності та спокою у родині не знаходила.

Суперечливі почуття відчуває Ольга й до свого брата, стверджує, що уся увага та любов мати приділена йому. Взагалі вважає, що атмосфера після смерті батька у сім’ї дуже змінилася: мати не звертає на неї уваги, вітчим не має ніякого права наказувати та вимагати від неї будь-що, вона не його донька. З однолітками теж не може знайти спільної мови - друзі відвернулися від неї, основна причина такої поведінки, на думку Ольги, вітчим, який п’є.

Після бесід з дівчиною було визначено, що багато конфліктів з батьками було із-за пізнього повернення з прогулянок. Мати часто розмовляла з донькою на підвищених тонах, сварки тривали декілька днів (часто мати не розмовляла з Ольгою, доводячи її помилки).

Через деякий час дівчина змінила коло спілкування та знайшла більш “досвідчених” дорослих друзів. У колі своїх нових знайомих Ольга відчувала себе захищеною, потрібною, вони зверталися до неї, як до рівної собі. У родині почуття покинутості зростало, вона відчувала себе “непотрібною” дитиною. Мати все частіше сварила за незначні помилки, декілька разів п’яний вітчим виганяв її з дому, та з боку матері дівчина не знайшла захисту. Домашнє хазяйство, огород, молодший брат були на догляді дівчини, батьки заробляли на життя, але самій Ользі дуже хотілося підтримки, турботи та любові.

В останній рік у школі вона різко знизила успіхи у навчанні, якщо раніше вона була одна з перших, то на теперішній час – ледве тягнула на трійки. Складний конфлікт трапився з класним керівником, коли той побачив дівчину з сигаретою (як засвідчила дівчина, вона почала курити зі смерті батька). Учителя не звертали уваги на те, що відчуває дитина, за словами дівчини, з нею ніхто не намагався поговорити про її почуття після смерті батька. Дуже часто стали траплятися конфлікти з деякими однокласниками, після чого її перевели в інший клас. У новому колективі деякі діти в школу не ходили, пропускали уроки, у більшості це були діти з неблагополучних, асоціальних сімей, та з боку учителів це не викликало уваги. Її нові друзі розповіли про гарне життя у місті: про те як доїхати до Одеси, провести там час, про те, що там можна прожити декілька днів, знаходячи їжу та гроші на “Привозї”, вокзалі та інших місцях.

Ольга усе частіше розмірковувала про те, що дома їй не дістає любові, що її ображають та сварять, погано ставляться до неї та іноді просто ненавидять.

Перші дні у притулку вона була замкнена, намагалася не привертати до себе уваги, про себе розмовляти відмовлялася. Але через деякий час у дівчинки у притулку з’явилися друзі, вона познайомилася з вихователями, учителями, стала більш відверта, контактна. У розмовах пояснювала, що її дуже турбує подальша доля, вона не розуміє як змінити відношення матері до себе, турбувалася, що не витримає такої ж ситуації у разі повернення до дому. Їй дуже складно вирішити як діяти далі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: