Поясніть підтекстовий зміст назв розділів роману " Хіба ревуть воли як ясла повні " ; " старе та поновлене " Що спільного між цими рядками

Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Коли ж твір перевидавали в Україні у 1905 році, на обкладинці стояло: «Пропаща сила». Воли — це символічний образ уярмленого селянства, і, звичайно, воли не ревли б, якби було що їсти й пити.
Відомо, що в основу роману було покладено історію, почуту П. Мирним під час подорожі від Полтави до Гадячого. Це булa розповідь візника про відомого у тій місцевості розбійника. Василя Гнидку. Зацікавлений долею вбивці, П. Мирний відобразив її спочатку в нарисі, потім у повісті «Чіпка», де мав на меті проаналізувати причини приходу селянина до злочину. Автор спробував вигадати дитинство майбутнього розбійника, щоб у цьому життєвому періоді пошукати, що ж могло штовхнути людину на криваву стежку. А потім до роботи долучився І. Білик, брат Панаса Мирного, вчений і письменник. Він порадив розширити межі твору, сам доповнив його історичною частиною, додав до розділів окремі характеристики і запропонував нову назву — вираз із Біблії «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Вона пов'язана з первісним художнім задумом — проаналізувати причини протесту селян проти суспільних умов. Не зумівши знайти свого місця у «непроглядному мороці» неправди, він знаходить утіху в злочинах. Тобто головна причина злодійств реального Гнидки і вигаданого Чіпки криється у несправедливому суспільному устрої, який не може не викликати протесту пригнічених і ображених.
У сюжеті є багато епізодів-обвинувачень проти кріпацтва і пореформеної дійсності. В обох епохах панували розкіш, жорстокість і безкарність одних і безправ'я, злиденне існування інших. Якби життя було справедливим, народ би не бунтував — якби було що їсти й пити, не ревли б воли.
Не шукати причин своїх проблем та недолі, а жити за людськими та Божими законами, гідно переносячи труднощі життя, — ось думка, яка була закладена авторами вже у назву роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

36 Проблема боротьби добра і зла в романі Уласа Самчука «Марія»

Роман «Марія» — багатопроблемний. Але всі ці проблеми — батьків і дітей, любові та сімейного щастя, моралі, достатку та праці на землі, мови, солдатчини, духовності та віри в Бога, геноциду й репресій, влади, національної свідомості, голоду — письменник пропускає через призму одвічної боротьби добра і зла.

Але не завжди на добро відповідається добром, а зло буває покаране. Часто в романі добро (мирну хліборобську працю, добрі родинні традиції, саме життя) перемагає велике їло. Його уособленням виступає нова доба в житті українського села — колективізація, «розкуркулення», толодомор. Зло спрямоване не лише на фізичне знищення простих трудівників, а й на моральне: щоб діти відмовлялися від своїх батьків, брат повставав проти брата, нехтувалася одвічна народна мораль і традиції. Таким звироднілим показаний у творі син Марії та Корпія Максим. Він гине від справедливої руки батька. Автор змальовує жахливі картини примусової колективізації, і в таких умовах прості селяни намагаються допомогти один одному, підтримати і останніх сил, зберегти своє людське обличчя. У Корпія навіть не підіймається рука вбити свого вірного пса, щоб підхарчуватися й вижити. Він іде вмирати в поле разом із ним. Роман «Марія» є утвердженням вічних світлих цінностей -любові, правди, праці та засторогою, попередженням про можливість втрати Україною своєї свободи.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: