Система правового забезпечення безпеки людини.

Визначені принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності потребують відповідних узагальнюючих уявлень. До таких уявлень належить ієрархічне представлення діючого законодавства України (мал. 1).

Отже, Конституція України - це провідник і гарант встановлення безпеки на рівні національної ідеї. На рівні гаранта і реалізатора вона делегує необхідні повноваження до документів, які розгортають національну ідею в межах своїх повноважень, ураховує (закріплює на своєму рівні) питання безпеки людини у співвідношенні взаємодії із суспільством.

Чинні правовідносини сьогодні не забезпечують необхідного рівня безпе­ки людини. Згідно з цим в Україні фактично існує ще один правовий блок, який формує принципи (механізми) реалізації правового забезпечення життєдіяльно­сті людини. Цей правовий блок складається (умовно) з двох частин законодав­чих актів: перші - які створюють передумови управлінської діяльності, і другі -які безпосередньо відтворюють ту діяльність на практиці.

Завершальним блоком правової бази безпеки життєдіяльності є нормати­вно-технічні документи (НАОП, ДНАОП, ДСТУ, СНШ, СН, РД).

Основною особливістю існуючої загальної системи є те, що вона відзнача­ється несуворим розподілом змісту встановленої ієрархії. За змістом це є наяв­ність випадків, коли окремі елементи (статті) законів знаходяться в одному бло­ці, а формують уявлення іншого блоку. Це ще раз підкреслює ідею, що розробка законів є реальною необхідністю завдань держави з проблем відносин у суспіль­стві. І тільки в межах науки (дисципліни) реалізуються відповідні системні уяв­лення за необхідністю вирішення відповідних проблем.

Основною характерною рисою нижченаведеного блоку законів України є те, що вони встановлюють право громадян на подання їм допомоги і захисту в будь-яких умовах їх знаходження, праці та існування. В першу чергу це встано­влюється в «Основах законодавства України про охорону здоров'я». Закон регу­лює можливість надання допомоги хворим громадянам, а також визначає орга­ни, що створюють систему цієї допомоги і керування цією системою. Крім того, цей законодавчий акт становить базу для законодавчого блоку про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення (санітарне законодав­ство). Закон регулює питання накладання і стягнення штрафів та застосування фінансових санкцій, а також цивільно-правову і кримінальну відповідальність за порушення санітарного законодавства. Закон встановлює напрями розвитку міжнародних відносин у сферах санітарного та епідеміологічного благополуччя.

Мал. 1. Система законодавчого забезпечення безпеки життєдіяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: