ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Державна система управління та нагляду за безпекою життєдіяльності.Державна система управління безпекою життєдіяльності є складовою частиною загальної системи управління державою. Тому основним (найголовнішим) завданням реалізації такої системи є її повна адаптація до системи управління державою. Другим за ступенем важливості завданням є розробка передумов її існування (побудови, функціонування, удосконалення та інших), що здійснюється завдяки: - розробці «правового поля»; - розробці складу відповідних управлінських структур та їх повноважень, що реалізують політику держави у сфері безпеки життєдіяльності; - розробці системи взаємодій (загальних і конкретних) під час виконання функцій і завдань управління безпекою життєдіяльності. Третій склад завдань державної системи управління - це формування передумов для розгортання нижчих систем управління: регіональних, галузевих, а також виробничих та інших підприємств. Четвертий склад завдань - це розробка змісту і характеру взаємодій між усіма системами управління. Визначені завдання є основними, їх склад у практиці управління постійно зростає відповідно до нових завдань кожної з систем управління, які зорієнтовані щодо напрямів удосконалення безпеки життєдіяльності. Державна система має створювати правову й організаційно-методичну базу існування систем управління нижчого рівня. До основних завдання і функції державної системи управління, що мають загальний і спеціальний характер належить: - планування робіт; - розробка, прийняття і відміна нормативних актів; - професійний відбір; - навчання з питань безпеки та регламентація процесу праці; - атестація робочих місць за умовами праці, паспортизація об'єкта; - реєстрація та облік; - експертиза, ліцензування та сертифікація; - забезпечення безпеки обладнання, процесів, будівель, споруд і територій; - забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, санітарно-побутового об - узгодження і видача дозволів; - попередження про виникнення небезпечних ситуацій; - розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і аварій; - управління фондами; - стимулювання охорони праці; - пропаганда і виховання безпечної поведінки; - наукове забезпечення; - міжнародне співробітництво та інше. Правова система формує передумови створення, функціонування, удосконалення системи управління безпекою життєдіяльності. Правова система забезпечує: - права громадян України на пріоритет їх життя і здоров'я та відповідні заходи до їх реалізації; - встановлення органів, які керують безпекою життєдіяльності, і зміст їх діяльності; - встановлення взаємодій, розподіл і закріплення напрямів роботи з безпеки життєдіяльності; - наповнення змістом спеціальних функцій управління в загальній системі управління безпекою життєдіяльності в межах змісту (мал. 1). У більшості регіонів, галузей виробництва і підприємств України розроблені і впроваджуються в життя відповідні документи, що визначають систему управління безпекою життєдіяльності. Система управління безпекою життєдіяльності на теперішній час як документ на рівні держави ще не сформована. Проте затверджений ряд основних документів, що формують політику держави у сфері безпеки життєдіяльності: • Екологічна безпека. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Затверджено Постановою Верховної Ради від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР. • Охорона праці. Визначені основні напрями науково-дослідних, проектних та інших робіт у галузі, що формує політику цієї сфери за напрямами: безпосередньо системи управління, наукових досліджень, навчання, проектних рішень та інших. • Надзвичайні ситуації. Політика в цій сфері фактично формується «Концепцією захисту населення і територій в разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій», схваленою Указом Президента України від 26 березня 1999 р. № 234/99. Захист населення і територій під час надзвичайних ситуацій забезпечується скоординованою роботою постійно діючих функціональних і територіальних підсистем ЄДС. Комплекс підготовчих заходів є однаковим як для мирного, так і для воєнного часу. В Україні, останнім часом, прийнято ряд нормативних документів з питань формування політики у сфері надзвичайних ситуацій: - Указ Президента України від 9 лютого 2001 року № 80 «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»; - Указ Президента України від 15 червня 2001 року № 436 «Про систему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах», розпорядження Президента України від 24 липня 2001 року № 190/2001-рп «Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об'єктах»; - постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 122 «Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання і оперативного реагування на них»; - «Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах та організаціях щодо дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Затверджено МНС України від 23.04.2001 р. № 97. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|