ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Концепцію організації роботи з профілактики невиробничого травматизму.Концепцію організації роботи з профілактики невиробничого травматизму складають однойменна постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 114 і постанова «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» від 22 березня 2001 року № 270. Останній документ набуває значної ваги в системі правового забезпечення життєдіяльності під час отримання травм невиробничого характеру. Постанова встановлює зміст розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру (не пов'язаних з трудовими відносинами), що сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України, із втратою працездатності не менше ніж на один робочий день. Розслідуванню, згідно з цією Постановою, підлягають всі нещасні випадки невиробничого характеру (не пов'язані з виконанням трудових обов'язків) -травми, в тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою; отруєння, самогубство, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, ураження електричним струмом, ушкодження від контакту з тваринами, і такі, що мали тяжкі для здоров'я наслідки, які сталися в житлових та підсобних приміщеннях, на комунально-побутових і торговельних об'єктах, присадибних ділянках, у місцях відпочинку та масового перебування людей та інші. Нещасні випадки, які сталися з громадянами під час прямування з роботи чи на роботу (пішки, на громадському чи власному транспортному засобі), а також під час виконання громадського обов'язку щодо рятування людей, під час участі у спортивних іграх на офіційних змаганнях, розслідуються організацією, де працює потерпілий, або організацією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життєдіяльність людей на відповідній території незалежно від ступеня тяжкості травми. Результати розслідування використовуються в разі призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу. Про кожний нещасний випадок лікувально-профілактичний заклад упродовж доби надсилає органу виконавчої влади повідомлення за формою, яку затвердило МОЗ. Рішення про необхідність розслідування нещасного випадку ухвалюється керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що має проводити і) розслідування. Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури. Керівник організації не пізніше наступної доби після надходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники відповідного лікувально-профілактичного закладу та страхової організації (якщо потерпілий був застрахований), а також представники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок. Термін розслідування нещасного випадку - не більше 10 календарних днів після утворення комісії, його результати оформляються актом за формою НТ. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|