Система законодавства з охорони праці.

Система законодавства з охорони праці складається з «Закону України про охорону праці» (базовий нормативний акт); Державних нормативних актів з пи­тань охорони праці (ДНАОП, які викладені у вигляді «Положень...», «Типових положень...», Правил), міжгалузевих і галузевих правил (нормативно-технічної документації), норм та інструкцій.

Структура і зміст Закону України про охорону праці:

Закон (нова редакція затверджена 21 листопада 2002 року № 229-IV) міс­тить дев'ять розділів. Кожен розділ має свою відповідну цілеспрямованість.

Перший розділ встановлює поняття та ідеї, пов'язані зі змістом закону, сферою його дії, взаємодії з іншими законами і завданнями охорони праці в за­гальній політиці держави щодо забезпечення безпеки життєдіяльності, а також пріоритет життя і здоров'я робітників порівняно з іншими проблемами виробни­чого характеру в межах політики держави.

Другий розділ показує, за якими напрямками держава забезпечує гарантії прав громадян на охорону праці. Подано механізми реалізації прав громадян. Визначено соціальну спрямованість цих гарантій.

За змістом статті 9 Закону встановлюється відшкодування шкоди, заподі­яної виробництвом потерпілому робітнику. Слід підкреслити, що в цьому пи­танні держава ґрунтується на розумінні необхідної жорсткості закону. Це зроб­лено з метою запобігання виробничому травматизму, щоб забезпечити високу відповідальність з боку керівників (власників) підприємств перед суспільством.

Третій розділ створює організаційні передумови виконання гарантій прав громадян на охорону праці.

Найважливіша стаття 13 - встановлює, який інструмент буде використо­вуватися для забезпечення прав громадян.

Головним інструментом є система управління охороною праці підприємс­тва і заходи, що відтворюють її функціонування. Це встановлено відповідно до обов'язкових дій власника. Закон розглядає і встановлює вимоги до іншого уча-

сника виробничого процесу - робітника. Таким чином визначається роль однієї та іншої сторони в загальному плані забезпечення безпеки.

Далі встановлюється, на якій організаційній базі реалізовуватиметься без­пека виробництва (медичні огляди, навчання, колективний договір; робота слу­жби охорони праці підприємства, виконання вимог безпеки на будь-яких рівнях виробництва та інше).

Четвертий розділ складає додаткові заходи у досягненні охорони праці шляхом економічного стимулювання, а також визначає питання відшкодування збитків, заданих порушенням вимог праці.

П'ятий розділ визначає механізм забезпечення безпеки через виконання нормативно-правових актів з охорони праці. Для цього закон встановлює прин­ципи, опрацювання прийняття і скасування нормативно правових актів.

Шостий розділ встановлює спосіб існування охорони праці. Як встанов­лює закон, буде реалізовано в державі за допомогою системи державного управ­ління охороною праці.

Сьомий розділ відтворює основні контрольні функції, що використову­ються під час здійснення управління охороною праці відповідними органами.

Восьмий розділ встановлює відповідальність за порушення законодавства про охорону праці через відповідне посилання на державні законодавчі акти, що регулюють ці питання.

Дев'ятий розділ містить прикінцеві положення.

Взагалі закон (перша редакція) було прийнято вперше на території СНД (11 жовтня 1992р.).), і він є прецедентом виведення охорони праці в законодав­чому аспекті на найвищий рівень - рівень закону держави.

Схема нормативно-правових актів України з охорони праці представлені на мал. 2. Основні нормативні акти охорони праці - Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (ДНАОП 0.00-4.03-0.1) - встановлює порядок, зміст, оформлення, облік і ліквідації причин виникнення небезпек, що призвели до нещасного випадку, до професійного захворювання і аварії. Розслідування не­щасного випадку (професійних захворювань, аварії) - це з'ясування обставин, за яких мав місце нещасний випадок, і встановлення його причин.

Необхідність і значущість грамотного розслідування полягає в такому: а). Матеріали розслідування є для адміністрації (власника) базою для плануван­ня заходів щодо запобігання травматизму.

б). Акти форми Н-1 та інші форми - це первинні документи, що підтверджують наявність нещасного випадку, а також є основою для його реєстрації, в). Матеріали розслідування стають підставою визначення осіб, які мають про­вину за фактом нещасного випадку на виробництві, і обсягу відшкодування зби­тків потерпілому.

г). Акти Н-1 є джерелом для державної статистичної звітності із охорони праці і відповідних загальнодержавних заходів і засобів запобігання та ліквідації трав­матизму, профзахворювань і аварій.

Якість розслідування визначається такими принципами:

а) об'єктивністю і повнотою розслідування;

б) своєчасністю і швидкістю розслідування;

в) розслідування має виконуватися відповідними комісіями, що встановлює
вищезгадане «Положення...»

Перед комісіями, що ведуть розслідування, стоять такі завдання:

- встановлення факту, що нещасний випадок справді мав місце;

- виявлення обставин нещасного випадку;

- визначення послідовності причин і наслідків подій, що спричинили нещас­ний випадок;

- документальне оформлення і виявлення заходів запобігання їх повторенню.

Важливими документами, що входять у правову систему (законодавства), є: «Типове положення про службу охорони праці»; «Типове положення про на­вчання, інструктаж і періодичну перевірку знань з охорони праці» та інші «По­ложення...»

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального ко­нтролю за охороною праці підприємства наведена на мал. З

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від держа­вних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і ді­ють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: