ГІПОКСІЯ І АСФІКСІЯ ПЛОДА І НОВОНАРОДЖНЕНОГО

Гіпоксія – це патологічний симптомокомплекс, що обумовлений кисневою недостатністю плода і новонародженого (внутрішньоутробна гіпоксія плода і позаутробна гіпоксія новонародженого). Гіпоксія поділяється на:

· первинну (є причиною всіх інших патологічних станів новонародженого);

· вторинну (виникає як результат хвороби чи патологічного стану дитини, наприклад, при пневмонії, пологовій травмі ЦНС, тощо).

Внутрішньоутробна гіпоксія, як правило, первинна і обумовлена не патологією плода, а патологією матері (фетоплацентарна недостатність, хвороби серцевосудинної системи з недостатністю кровообігу, анемія матері під час вагітності та інші).

Вторинна внутрішньоутробна гіпоксія буває рідко (наприклад, внутрішньоутробні інфекції плода, внутрішньоутробна гемолітична хвороба).

Постнатальна гіпоксія, як правило, вторинна і спричиняється недостатністю дихальної функції легень дитини, серцевосудинними розладами новонародженого, обмінними порушеннями тощо.

Гіпоксія плода поділяється на:

- антенатальну (до початку пологів);

- інтранатальну (під час пологів).

- Можливе поєднання антенатальної, інтранатальної і навіть постнатальної гіпоксії. В такому випадку говорять за перинатальну гіпоксію.

За тривалістю розрізняють:

- гостру гіпоксію (декілька хвилин декілька годин; як правило, в пологах);

- хронічну гіпоксію (декілька днів декілька тижнів; антенатальна і постнатальна).

Гіпоксія веде до асфіксії!

Асфіксія новонароджених – це патологічний стан, зумовлений порушенням газообміну (гіпоксія, гіперкапнія, ацидоз), що призводять або до транзиторного порушення функції нейронів, або до їх необоротного пошкодження.

Етіологія.

Основні етіологічні чинники гіпоксії та асфіксії плода і новонародженого можна розділити на 4 великі групи.

1. Гіпоксія і гіперкапнія при захворюваннях і інтоксикаціях у матері:
а) крововтрати, анемії, лейкози;
б) шок;
в) серцевосудинні захворювання в стадії декомпенсації у вагітних;
г) захворюваня дихальної системи, що супроводжуються порушенням газообміну (пневмонії, туберкульоз, емфізема легень тощо);
д) інтоксикації, отруєння;
е) наркоз, прийом наркотичних ліків;
є) інфекційні хвороби матері.
2. Порушення внутрішньоутробного газообміну:
а) справжні вузли пуповини;
б) туге обвиття пуповини навколо шиї;
в) випадіння петель пуповини;
г) передчасне відшарування плаценти;
д) передлежання плаценти;
е) фетоплацентарна недостатність при пізніх токсикозах;
є) переношена вагітність;
ж) аномалії пологової діяльності.
3. Захворювання плода і порушення функції його ЦНС:
а) вроджені вади ЦНС (аненцефалія, кили головного мозку);
б) тяжкі форми вроджених вад серця;
в) внутрішньочерепна травма;
г) гемолітична хвороба новонароджених;
д) лістеріоз, токсоплазмоз, інші внутрішньоутробні інфекції.
4. Часткова чи повна непрохідність дихальних шляхів дитини:
а) вади розвитку дихальних шляхів;
б) аспірація навколоплідних вод, слизу.

«Асфіксія при народженні» – це окрема нозологічна форма, яку характеризують лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм плода до або під час пологів(значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пуповини), а також клінічні симптоми кардіореспіраторної і неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком енцефалопатії і поліорганної дисфункції.