Неонатальна енцефалопатія

4.1. Неонатальна енцефалопатія– поліетіологічний синдром, який в новонароджених з терміном гестації ≥ 32-34 тиж характеризується явними клінічними симптомами дисфункції ЦНС– значним порушенням свідомості, рефлекторної діяльності, м’язового тонусу, а також виникненням судом, апное і проблем з вигодовуванням(табл. 4)

Ознака	Стадія1 (легка)	Стадія2 (середньої важкості)	Стадія3 (важка)
Свідомість Тонус     Смоктання Фізіологічні рефлекси Судоми Стовбурові рефлекси Дихання	збудливість або Незначно порушений(гіпо/ гіпер) або Порушене Підсилені   Немає Норма Тахіпное	Пригнічення Помірно порушений (гіпотонія або дистонія)   Пригнічене Пригнічені   Наявні Норма   Періодичні апное	Кома Значно порушений (гіпотонія)     Відсутнє Відсутні   Наявні Порушені   Важкі апное

Лікування гіпоксії і асфіксії новонародженого поділяється на первинну допомогу

новонародженому, лікування гострого і відновних періодів.

*Первинна допомога новонародженим проводиться по системі АВС-реанімації, розробленої американськими вченими і грунтується на таких принципах:
1.Відновлення прохідності дихальних шляхів (А – Airway).
2.Забезпечення вентиляції легень – штучної чи допоміжної (B – Breath).
3.Відновлення і підтримка серцевої діяльності (C – Cordial).
4. Корекція метаболічних порушень на завершення заходів АВС-реанімації.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: