Синоніми в діловому мовленні.

Синоніми (від грец. synonymos - однойменний) - це слова, що по-різному звучать, але близькі за значенням. Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами або можуть бути тотожні за значенням. У зв'язку з цим синоніми можна поділити на такі групи:

а) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками: відомий - видатний, славетний, знаменитий;

стислий - короткий, лаконічний; здобуток - досягнення, завоювання; дефект - недолік, вада.

б) стилістичні синоніми, що відрізняються емоційно-експресивним забарвленням:

говорити - мовити, промовляти, ректи, верзти, балакати, базікати, теревенити;

в) абсолютні синоніми, які не мають відмінностей у значенні:

століття – сторіччя.

Абсолютних синонімів у мові небагато. Поступово вони розходяться у значенні або у вживанні, щоб не бути безцільними замінниками один одного. Серед таких слів-дублетів є багато українських відповідників до запозичених слів, часто термінологічних понять, напр.: оксидація - окислення; симптом – ознака та ін. Назву "абсолютні синоніми" усе ж потрібно розуміти із певним застереженням, "оскільки в самій мовній практиці повних синонімів, як таких, по суті, немає, тому що за своїм фактичним становищем у стилістичній системі вони все-таки різняться, хоч і не завжди помітно на перший погляд"²⁶. Різнитися вони можуть частотністю вживання, певною стилістичною маркованістю, неоднаковою активністю використання в різних стилях, сполучуваністю тощо.

Синонімічне багатство мови передусім свідчить про її красу, можливості передавати всі відтінки значень слів та емоційно-експресивне забарвлення. "Багатство синонімів - одна з питомих ознак багатства мови взагалі,"²⁷ - наголошував М. Рильський.

Однією із важливих функцій синонімів у мовленні є урізноманітнення викладу, уникнення монотонності, повторів. Основуючись на певному значеннєвому нюансі слова, можна виділити, підсилити, уточнити, оцінити, а отже, висловити думку якнайдоречніше. Для цього у реєстрі словників синонімів є значні за обсягом синонімічні ряди, як-от:

турбуватися - піклуватися, клопотатися, дбати;

хронічний - затяжний, тривалий, довгий, постійний, довготривалий, довгочасний.

Синонімія пов'язана з культурою мови. Багатство синонімів дає змогу відшукати найдоречніше, найпотрібніше для контексту слово, а самі пошуки такого слова розвивають і збагачують думку, виховують навички правильного спілкування, підвищують мовну культуру. У мові ділового спілкування є чимало різних мовних позначень того самого поняття, напр.: бажати - хотіти; одержувати - отримувати та ін.

Отже, багато слів з одного синонімічного ряду мають певні значеннєві відтінки, які потрібно врахувати, щоб висловитися точно, уникнути неоднозначного тлумачення висловлювання або зберегти нейтральний тон, зваживши на стилістичний відтінок. Наведемо приклади:

Замісник, заступник. Замісник - посадова особа, яка тимчасово виконує обов'язки керівника. Заступник - офіційна назва посади, друга особа після керівника. Положення, становище, стан.

Стан - сукупність певних явищ, процесів (стан рідини, стан здоров'я, стан економіки, стан справ).

Треба також бути уважним, вводячи слова із синонімічного ряду в текст; оскільки часто слова-синоніми вимагають після себе додатка в різних відмінках, напр.:

навчатися (чого?) мови - вивчати (що?) мову;

наголосити (на чому?) на питанні - підкреслити (що?) питання.

Процес утворення синонімів відображає рух мови, взаємодію літературної мови і діалектів, розподіл між функціональними стилями. Синонімія - це історія мови. Найдавніші рукописи при редагуванні, перекладі, навіть переписуванні збагачувались новими словами (чи то діалектними, чи то старослов'янськими), таким чином збагачуючи синонімічний фонд. Піком розвитку синонімії української мови науковці вважають XVI-XVII ст. і 20-ті роки XX ст. Водночас цей процес перебував під впливом негативних тенденцій у розвитку української мови, зокрема свідомої русифікації. Під час укладання перекладних словників з низки українських синонімів вибирали той, який копіював російський відповідник, а вилучали ті, які своєю звуковою семантикою відповідали законам української мови. Зникали слова летовище, малярство, відсоток, слухавка, підсоння, риска, садовина та інші, на їхнє місце приходили аеродром, живопис, процент, трубка, клімат, тире, фрукти. Сучасна мовленнєва практика засвідчує повернення багатьох з них до вжитку.

На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм (від грец. добре говорю) - слова або вислови, що пом'якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вживають тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп'яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні "п'яний.

Мовно-синонімічна культура - свідчення культури мислення, знання мови, ерудиції. Вміння вибрати найдоречніше слово дає змогу побороти одноманітність мовлення, невиразність, побачити багатство і барви слова.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: