Характеристика основних видів навчальних занять у вищому навчальному закладі.

Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищих закладах юридичної освіти, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться лекторами — професорами і доцентами (викладачами), а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лектор зобов´язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, за якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, ви­мірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводять у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища. Лабораторне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Практичне заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводять в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв´язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв´язування завдань з їх обговоренням, розв´язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати й обстоювати свою позицію тощо.

Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента й можуть охоп­лювати частину або повний обсяг занять з однієї або кількох навчальних дис­циплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для кон­кретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи про­ведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім держав­ної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоре­тичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов´язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.
3.2. Робота студента на лекції.

Перш за все слід записати назву теми, план лекції і літературу, яку деякі викладачі можуть давати перед кожною лекцією. Після цього приступати до запису змісту лекції.

Спостерігаючи за роботою студентів на лекціях, виявляєш, що більшість з них не може записувати лекції. Пишуть, хто як може. Одні все поспіль, намагаючись записати кожне слово лектора, інші тезиси (отримують тезисний конспект), треті взагалі нічого окрім плана не пишуть, сподіваючись на слухову пам'ять.

Виходячи з аналіза методичної літератури, можна виділити кілька порад щодо запису лекцій.

Записи лекції повинні бути стислими. Записувати треба головне. На головних поняттях дисципліни лектори роблять акценти. Або словами попереджають, що цю інформацію слід записати, або інтонацією і повільним темпом.

Якщо лектор наводить цитати, слід стисло їх записати, якщо, звісно, їх не диктують (тоді пишемо повністю). Обов’язково слід записати джерело, аби потім знайти цитату і виписати, розібратися в ній.

Для прискорення запису корисно використовувати скорочення слів.

Зовнішнє оформлення конспекта також дуже важливе. Помітки на полях, кольорові підкреслення. Проте займатися цим краще після лекції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: