Педагогічні ідеї М.Леонтовича у контексті розвитку європейської музичної педагогіки.

Цінність педагогічного доробку видатного українського музиканта-педагогога Миколи Дмитровича Леонтовича (1877 – 1921) в його педагогічних поглядах, що утворюють цілісну концепцію музичної освіти, основою якої стало ставлення до народної пісні як найправдивішого за своєю художньою і етичною сутністю життєвого явища. Зрозумілого і доступного для дитячого приймання; визначення провідної ролі фольклору в музичній освіті школярів; прагнення до загального музичного навчання і виховання всіх дітей на матеріалі кращих творів професійної і народної творчості; вільного володіння нотною грамотою; взаємозв’язку різних видів музичної діяльності; розвитку музично-творчих здібностей і художньо-образного мислення, а також опора на національну інтонаційно-ладову і метроритмічну основу; поєднання класної і позакласної музично-виховної роботи; надання процесу музичного навчання його сутнісної основи-емоційності.

Значну увагу М.Леонтович приділяв розвитку власної творчості дітей: «… самостійна творчість учнів розвиває слух учнів і робить їх більш-менш свідомими в нотній грамоті. Щодо складання невеличких мелодій самими учнями, то треба їм давати можливість виявити свою фантазію без усякого впливу вчителя… подібні спроби творчості спричиняють до удосконалення в нотному співі». М.Леонтович аргументовано доводив ідею створення шкільних оркестрів і фактично був першим практиком у цьому виді позакласної роботи. Крім занять хору і оркестру він впроваджував ідею широких міжпредметніх зв’язків між музикою і літературою, музикою і живописом, музикою і світлом.

Наголосимо на глибоко гуманістичній спрямованості ідей Леонтовича, який прагнув до виховання особистості музикою, звеличення її духовного життя. Усією своєю композиторською, педагогічною, громадською діяльністю він стверджував ідеали музичного просвітництва, відстоював ідею обовязкового музичного навчання всіх дітей, незалежно від музичної обдарованості, авторитетом своєї рворчості сприяв поширенню власних педагогічних поглядів.

Концепція музичного виховання М.Леонтовича і розроблена на її основі методика є органічним продовженням і розвитком художньо-педагогічних принципів передових діячів української музичної культури, насамперед М.Лисенка. Великий вплив на становлення музично-педагогічних ідей М.Леонтовича мала творча й особиста дружба з К.Стеценком. Також був великий інтерес до теорії ладового ритму Б.Яворського, в якого навчався композиції, і який особливу увагу звертав на розвиток музичної фантазії в процесі слухання музики. М.Леонтовичу були добре відомі: методика музично-ритмічного виховання за системою Е.Жак-Далькроза та інших методик провідних західних педагогів-музикантів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: