ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Психологічні знання в античному світі
| Мілетська школа (VII-VI ст. до н.е.) Фалес (624-547 рр. до н.е.) | Існує думка, що філософ є автором таких текстів, як: «Про сонцестояння», «Про рівнодення» | Вода – першооснова всього сущого, і все навколишнє являє собою різні перехідні стани цієї першооснови. Душа є також особливий стан води. Суттєвою характеристикою душі є здатність надавати тілу рух, вона є те, що заставляє рухатися. Ця здатність надавати речам рух властива всьому. Ставив психічні стани в залежність від фізичного здоров'я тіла. Здорове тіло – кращі душевні здібності і талант, володіння великими можливостями знайти щастя. | Ідея пошуку та опису першооснови, як пошук та опис психіки людини. |
| Анаксімандр (610-547 рр. до н.е.) | «Про природу» | Першооснова – апейрон– стан матерії, який не має якісної визначеності, але який завдяки своєму внутрішньому розвитку і поєднанню породжує різноманіття світу. Здійснив спробу пояснити виникнення і походження людини й живих істот. Йому належить ідея зародження живого з неживого. Виникнення органічного світу: під дією сонячних променів із землі випаровується волога, з згустку якої виникають рослини. З рослин розвиваються тварини, а з тварин - людина. Людина походить від риб. Головна ознака, яка відрізняє людину від тварини, полягає у більш тривалому терміні годування дитини грудьми і в більш тривалому догляду за нею. | |
| Анаксімен (588-522 рр. до н.е.) | Історії, «Триглав» | Першооснова – повітря. Повітряну природу має і душа, а її головною функцією виступає дихання. | |
| Геракліт Ефеський (530-470 рр. до н.е.) | «Про природу» | Психея –особливий перехідний стан вогняного початку в організмі (душа); перший психологічний термін. Спроба пошуку та характеристик душі. Велике значення він надавав почуттям, а серед них особливо зору та слуху. Опції зору і слуху ставилися в залежність від загального стану душі і самих органів почуттів. Розум, спираючись на почуття, відкриває її внутрішні закони. Думка людини саморозвивається, переходячи від однієї істини до іншої. Основна мета пізнання полягає в тому, щоб, відкривати істини, прислухатися до голосу природи і вчиняти по її законам. Потребиживих істот визначаються умовами їх життя. Пов’язані з потребами почуття задоволення і незадоволення пізнаються через свою протилежність. Щастя в тому, щоб виходити з голосу розуму, що дозволяє людині проявляти поведінку, будучи в гармонії з природою, які пов'язані з розумінням законів необхідності (Логосу). Рок– (характер) чільний психологічний фактор, що визначає долю людини протягом всього його життя. | Перший психологічний термін, пошук психічного, спроба прийти до теорії потреб, спроба пояснити поняття характеру. |
| Представники медицини Алкмеон (VI-V ст..ст. до н.е.) | «Про природу» | Виявив наявність провідників, що йдуть від мозку до органів чуття. Ним було встановлено, що мозок, органи чуття та відкриті ним провідники є як у людини, так і у тварин, а отже, і тим і іншим повинні бути властиві переживання, відчуття і сприймання. Правило подібності: для виникнення якого-небудь відчуття необхідна однорідність фізичної природи зовнішнього подразника і органів чуття. Якщо людина зустрічає собі подібну, це викликає у неї почуття приємного, задоволення, і навпаки, відсутність схожості або подібності в людях приводить до виникнення у неї неприємних відчуттів. Рівні життєдіяльності (пильнування, сон і смерть) пов’язані з особливостями динаміки і переміщень крові в тілі. Загальний стан організму, його фізичне здоров'я визначаються співвідношенням чотирьох стихій - води, землі, повітря та вогню. | Першим пов'язав психіку з роботою головного мозку і нервовою системою в цілому; пояснення виникнення відчуттів, симпатії. Стани організму людини. |
| Гіппократ (460-370 рр. до н.е.) | «Гіпократів збірник» | Організм людини являє собою суміш чотирьох початків (землі, води, повітря, вогню), але пов'язаних в певній пропорції. Гармонійне поєднання стихій обумовлює фізичне здоров'я людини. Проте в результаті зовнішніх впливів пропорція стихій може порушуватися і викликати у людини хвороби. Відмінності зв'язувалися з наявними в організмі чотирма видами рідини (кров, слиз, жовта і чорна жовч), в яких різною мірою представлені основні чотири стихії. Міра переважання якої-небудь з названих рідин в їх суміші і обумовлює основні чотири типи людей - сангвініки, холерики, флегматики і меланхоліки. | Типи темпераменту. Основоположник диференційно-психологічного підходу до вивчення людей. |
| Емпедокл (490-430 рр. до н.е.) | Поеми («Про природу», «Очищення» тощо), вірші. | Також 4 першооснови. Світ утворюється в результаті механічного поєднання стихій під впливом двох світоутворюючих сил: Кохання або Дружба і Ненависть або Ворожнеча. Кров у людини і сік у рослин – носій душевних, психічних функцій. Гол.орган психіки – серце, а не душа. З кров'ю пов'язані також особливості загальної активності і рухливості людини. Теорія витікань:Від зовнішніх предметів йдуть закінчення дрібних частинок, які, проникають в пори органів чуття, викликають образ зовнішнього предмета. Закінчення йдуть не тільки від зовнішніх предметів, а й від самих органів почуттів. | Пояснення почуттів та відчуттів |
| Гален (200 - 130 рр. до н.е.) | «Анатомічні дослідження», «Про призначення частин людського тіла» | Психічне – породження органічного буття. Кров – основа діяльності. На шляху до мозку кров, випаровуючись і очищаючись, перетворюється в психічну пневму(як носій розуму). Органами психіки вважалися печінка (носій нижчих проявів душі - спонукань, потягів, потреб) серце (тут локалізуються емоції, афекти, пристрасті) і мозок (циркулює мозкова кров, продукується і зберігається). Поділяє нерви на два види: м'які (чутливі), що йдуть до органів почуттів, і тверді (рухові), які підходять до м'язів. До кожного органу чуття підходить своя особлива пневма. Гален створив оригінальне вчення про довільні і мимовільні рухи. Звідси уявлення про уявлення Галена про емоції й афекти. Афекти розумілися ним як такі душевні стани, які викликаються змінами крові. | Поділення типів нервів. Опис роботи органів чуття. Емоції, стани та афекти. |
| Анаксагор (500-428 рр. до н.е.) | Вчення про гомеомерії | Гомеомерії – ближче до молекул, оскільки за своєю природою вони споріднені тій великій речовині, яка з гомеомерій складається. Усі тіла і предмети являють собою поєднання гомеомерій. Якісна своєрідність речі визначається перевагою будь-яких гомеомерій в їх загальній суміші. Нус або Розум – основне його призначення полягає в організації та впорядкованості світу (тонка речовина, подібна повітрю). Принцип протилежності: не можна отримати відчуття теплого, якщо наше тіло і впливаючий на нього предмет однаково теплі. Прісне пізнається через солоне, солодке - через гірке і т.д. | Відчуття і пізнання через протилежності. |
| Демокріт (460-370 рр. до н. е.) | “Про почуття”, “Про планети”, “Про розум”, “Опис полюсів”, “Землеробство” | Першооснова – атоми. Вони менші по величині, більш легкі, неподільні і не тотожні видимим предметам. Тільки завдяки порожнечі атоми можуть знаходиться в постійному русі, а природа і світ в цілому - в його вічному зміні та розвитку. Людина – як найбільш досконала тварина. Атоми душі - круглі, гладкі і споріднені атомам вогню. Якщо душевних атомів в організмі стає занадто мало і ця втрата не відновлюється, настає смерть. В пізнавальну сферу душі включалися відчуття, сприймання і мислення. Первісна форма пізнавальної діяльності - відчуття і сприймання. На них спирається мислення. Відправними положеннями в поясненні виникнення відчуттів і сприйнять у Демокріта виступає принцип подібності і механізм витікань. | Розвиток думки про почуття, відчуття та мислення. |
| Сократ (469 - 399 рр. до н.е.) | Не записував свої думки. | Усе дано від Бога. Принцип помірності:людина повинна прагнути мати мінімальні потреби, і задовольняти їх треба тільки тоді, коли вони досягають свого вищого напруження. Це наближає людину до богоподібну стану, при якому вона стає відносно вільною від тілесних прагнень, а головне зусилля волі і розуму спрямовує на пошук істини й сенсу життя. Розуміння – як основа духовної діяльності. | Вважаються засновниками ідеалістичного напряму в філософії. У їх філософсько-психологічній системі найбільш чітко проявляється поворот давньогрецької філософії від питань світобудови і натурфілософії до проблем самої людини. |
| Платон (427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) | «Апології Сократа», діалоги | Все суще складається з трьох сторін: буття, чуттєвого світу й небуття. Буття становить світ ідей. Небуття - це матеріальний світ, створений богом з чотирьох стихій - води, землі, повітря та вогню. Світ чуттєвих речей являє собою результат проникнення буття в небуття. Найвищою ідеєю є ідея блага («світової душі»). Також існує душа Зла, зірок, планет, людей, тварин тощо. Душа людини не залежать від тіла. Тіло – тимчасове пристанище душі. Душа не продукує знання, бо вони існують незалежно від речей і людини. Її основна діяльність полягає лише в залученні до ідей світового розуму актом пригадування свого минулого. Вищий і нижчий рівні душі. На основі поділу душі на частини, Платоном дається класифікація індивідуальних характерів, характерів різних народів, форм правління, поділ суспільства на стани. | |
| Аристотелем (384 - 324 рр. до н.е.) | Трактат «Про душу» | Світ розумівся як результат постійного взаємопроникнення двох начал - пасивного (матерії) і активного (форми). Душа є активне, діяльне начало в матеріальному тілі, його форма, але не сама речовина або тіло. Виконуючи організуючу, діяльну і керуючу функцію по відношенню до тіла, душа не може існувати без останнього, так само як існування самого організму неможливо без форми або душі. Чуттєвий образ - це не той самий об'єкт, що сприймається в мініатюрі, а тільки його форма.3 головні умови: 1) впливу об'єкта, 2) проміжного середовища і 3) сприймаючої здібності. Відчуття і сприймання виступають як вихідні форми пізнавальної діяльності, на основі яких виростають більш складні форми психічного. Загальна чутливість - це центральний орган, куди направляються всі відчуття, що виникли при безпосередній взаємодії органів почуттів з зовнішніми предметами. Основними функціями загального почуття є упорядкування, зіставлення, роз'єднання, перебудова чуттєвих образів, співвіднесення минулих вражень із новими. Кров - матеріальний носій всіх душевних функцій від нижчих до вищих. В області формування характеру, крім інтелекту, повинні мати місце досвід, вправи і научіння вчинкам. | Не відривав психічне від тіла, не позначав його як речовину. |
| Стоїки Зенон із Кітіона | «Про життя, згодне з природою», «Піфагорійські питання», «Етика», «Логіка», «Держава» | Пасивний початок – матерія, активний – повітряно-вогняна стихія, пневмою(з неї й складалася душа). Вісім здібностей душі: здатність до розмноження і росту, здатність мови, п'ять основних видів чутливості і гегемонікон, (у ролі носія вищої і ведучої здібності, пов'язаної з переробкою всіх вражень). Афекти – реакції на відхилення в розумовій діяльності; хворобливий стан душі. Шляхи подолання: 1) усунення первинного афекту іншим, йому протилежним; 2) за допомогою розуму придбати вірні знання та уявлення про своє сьогодення і майбутнє. | Введення терміну «каталепсис» - «поняття». Досягнення в дослідженні поведінки людини, мислення та мисленневих операцій. |
| Епікур (341 -271 рр. до н.е.) | Первинна реальність – матеріальний світ. Вихідні елементи – атоми, вони перебувають у вічному русі, необхідною умовою якого є порожнеча. Душа – надає рух. Душевні атоми - повітряно-вогненної природи. Співвідношення в душі вогняних і повітряних атомів визначає рівень психічної активності. Перша форма психічного - відчуття і сприймання (механізм – згідно з теорією витікань: відчуття і сприймання – уявлення – пам’ять). «+» емоції – помірний рух гладких атомів, «-» - хаотичний рух шорсткуватих атомів. Спонукання, почуття, афекти, переживання – рушійні сили людини. Головне – баланс стану задоволення і страждань. | Розширення поняття морального та аморального (нравственного и безнравственного); Спроба пояснити позитивні та негативні емоції. |
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: