Бернардінно
Телезіо (1509-1588 рр.)
| Основний твір - «Про природу речей згідно з її власними початками»
| Із порівняння та зв’язку чуттєвих вражень складається розум. Матерія, що рухається силами розрядження та конденсації, діє цілеспрямовано, маючи одну ціль –збереження досягнутого стану.
Теорія афектів: у позитивних афектах проявляється сила, що прагне до самозбереження душі, в негативних – її слабкість.
| Відродження природничо-наукового напрямку.
|
Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр.)
| «Трактат про живопис»
| Посередником між свідомістю та реальністю виступали не слова, а творіння живопису. Це знаряддя пізнання людини.
Око – головний орган пізнання, орган чуття пов’язується з усією особистістю, моторикою, діяльністю в цілому.
Розробив правила тренування уяви.
| Характеристика залежності сприймання величини предмету від відстані,
освітленості, густини середовища.
|
Хуан Уарте (1529-1592 рр.)
| Книга «Дослідження
здібностей до наук»
| Індивідуальні відмінностей у здібностях з метою професійного відбору.
Мріяв про організацію професійного відбору у державному масштабі.
| Його можна вважати засновником напрямку, що в майбутньому став диференційною психологією.
|
Гомер Перейра (1500-1560 рр.)
| «Антоніана Маргарита»
| Заперечення чуттєвої душі у тварин.
| Тварини – апсихічні
|
Мішель Монтень (1533-1592 рр.)
| «Досліди»
| Людина – не центр всесвіту, а його частина.
Велика увагу приділялася самопізнанню.
|
|
Френсіс Бекон (1561-1626 рр.)
| «Великий твір», «Малий твір», «Третій твір» тощо.
| Вчення про людину складається з 2 частин: 1 – філософія людини; 2 – громадська філософія. Виділяється наука про тіло і наука про душу.
Вчення про особистість: вищі прояви людських можливостей.
Вчення про зв’язок тіла з душею: визначення душевного стану за зовнішніми проявами (фізіогноміка), тлумачення
снів, вплив хворобливих станів тіла на душевну діяльність, і навпаки, душі на тіло.
Науки про тіло:медицина, косметика, атлетика та
наука про насолоду.
Вчення про душу: науки про раціональну божественну душу, чи Духа, та про чуттєву нераціональну, загальну для людини і тварин, природа якої тілесна.
Можливості(функції) душі: ля чуттєвої душі – можливість відчуття та вибору, для раціональної душі – це розум (чи інтелект), уява, пам’ять, бажання (чи потяг), воля.
Почуття є первинним елементом пізнання, але вони не забезпечують всього пізнання. Данні почуття повинні оброблятися розумом. Пізнання має помилки – «ідоли»(що діють на інтелект, або в силу особливостей загальної природи людського роду, або ж особливостей спілкування).
«Зброя» проти «ідолів»: індукція, логіка,
| Експериментальне дослідження краще ніж споглядання і спостереження.
Принцип механіцизму.
|