Психологія „колективних уявлень” Л. Леві-Брюля

Французький фiлософ, соцiолог, етнограф і психолог, Люс’єн Левi-Брюль (1857-1939 рр.) дослiджував «примiтивнi суспільства» створив теорію про «колективнi уявлення», що визначають ставлення первiсної людини до cвіту.

Працi Левi-Брюля про первiсне мислення

спираються на етнографiчний матерiал народiв Африки, Австралiї та океанії. Левi-Брюль висунув iдею про якiсно вiдмiннi типи мислення первiсної i сучасної людини.

Мислення первiсної людини Левi-Брюль квалiфiкує як

«дологiчне». Воно ще не має законiв формальної логiки, i передусiм - закону суперечностi. Але «дологiчний характер» мають лише «колективнi уявлення», в той час як мислення окремих індивідів у первісному суспiльствi може бути формально логiчним.

Для первісного суспільства пануючим визнає закон

«партиципації» (спiвпричетностi), згiдно з яким вci предмети i явища мають властивості «єдиносутностi», що найкраще виражено в уявленні про тотем.

Рiзниця мiж типами мислення примiтивної i цивiлiзованої людини, за Левi-Брюлем, полягає в ролi, яку вiдiграють у свiдомостi та поведiнцi первiсної людини «колективні уявлення». Вони виробляються не окремою особистiстю, а суспiльством; окрема особа дістає їх уже в готовому виглядi. Вони iмперативнi, нав'язуються людинi з раннього дитинства, не пiддаються критицi i передаються з поколiння в поколiння через вiрування, звичаї i мову.

Нашi уявлення (сучасної людини), зазначає Левi-Брюль, мають переважно iнтелектуальний характер; вони диференцiйованi, дають можливiсть цивiлiзованiй людинi здiйснювати складнi операцiї абстрагування, узагальнення та логiчної класифiкацiї. Наше мислення концептуальне, воно будується на поняттях i може бути iзольованим вiд iнших здiбностей людини, вiдкриваючи iстину, позбавлену суб'єктивiзму.

Природне i надприродне нерозривно зв'язанi. Первiсному мисленню світ уявляється як щось суцiльне цiле, в якому природне i надприродне, мiстичне i буденне нерозривно зв' язанi, а правильнiше злитi двоєдиностi. Однi й тi caмi мiстичнi сили приписуються часто зовсiм рiзним речам.

Первiснi люди зображення вважають тотожним їхньому оригiналу. Ототожнюється людина i тiнь, людина та її iм'я тощо.

Мислення первiсної людини мiстичне за змiстом своїх уявлень i пралогiчне за характером їх сполучень i сплетiнь. Первiсне мислення в розумiннi Левi-Брюля має своєю основою ірраціональну логіку, несумісну з нашими логічними категоріями.

Левi-Брюль зазначає, що сучасна людина здатна піддаватися впливу казок як форми фольклору, тобто вона здатна перенестись у світ надприродного, умовного. Це можна пояснити прагненням звiльнити себе вiд пригноблюючого рацiоналiзму науки.

Левi-Брюль вказує, що первiсне мислення виявляє постiйну тенденцiю до символiзацiї. Воно не затримується на самих подiях, що його вражають, а вiдразу ж шукає за цими подiями певний знак про щось iнше, але важливе. Той або iнший факт є для цього мислення нічим іншим, як проявом потойбiчного cвіту.

Первiсна людина не творить символи сама, а знаходить їх готовими: вона найнебезпечнiшим чином тлумачить як символи, так i подiї, якi привели в дiю афективну категорiю надприродного.

Саме фантазiя поєднує між собою те, що в природному

середовищі перебував у вiдноснiй автономності. У зв'язку з цим ЛевiБрюль дaє ще одну важливу характеристику первiсного мислення - спiвпричетнiсть. Два одночасних факти, що здiйснюються в рiзних мiсцях, для первiсного мислення виявляються тісно спаяними мiж собою. Бiльше того, це може бути один i той же факт, що здiйснюється вiдразу в двох рiзних формах, у двох рiзних пунктах, вiддалених один вiд одного. Мiфологiчна форма такого зв'язку i є магiєю.

У працi «Первiсна мiфологiя. Мiфiчний cвіт австралiйцiв і папуасів» Левi-Брюль вказує на спорiдненiсть мiфу i сновидiння. Саме сновидiння стало психологічною основою виникнення уявлень про надприродне. Левi-Брюль встановив у мiфi i сновидiннi спiльнi риси. Вони трансцендентнi у вiдношеннi до повсякденного досвiду i допускають надприродне. Те, що бачиться уві cнi, здається таким же реальним, як видиме у звичайному стані, коли людина не спить, а можливо, i бiльш реальним, все що вiдкриваеться уві cнi, належить до речей вищого порядку і може мати непереборний вплив на хiд речей.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: