Вимоги запропоновані дистанцією та траєкторією польоту м’яча до точності рухів баскетболіста при виконанні прийому

Успіх баскетбольної команди багато в чому залежить від рівня володіння основами техніки гри та арсеналу техніко-тактичних дій.

Основи гри в баскетбол опановують під час вивчення і послідовного вдосконалення спеціальних знань, умінь і навичок. Тому навчання і тренування – це невід'ємні складові єдиного педагогічного процесу. Головною метою навчання є володіння навичками та спеціальними знаннями. Під час занять вивчаються правила гри, техніка і тактика, розвивають фізичні якості. Тим самим закладається основа, що забезпечує досягнення спортивної майстерності. Кожен гравець має бути підготовлений так, щоб вільно оволодіти технікою і тактикою гри та вміти застосувати їх у змагальній діяльності. Спортивні результати визначаються рівнем підготовленості гравців і команди в цілому. Комплексний характер дії баскетболістів вимагає різнобічної підготовки, котра складається з кількох самостійних видів – теоретичної, фізичної, техніко-тактичної, психологічної, морально-вольової, організаційно-методичної, суддівської та ігрової.

Ці види складають структуру навчально-тренувального процесу, в якому центральне місце відведено техніко-тактичній підготовці, під час котрої вивчаються та вдосконалюються спеціальні ігрові прийоми, техніка їх виконання і тактика застосування. Загальновідомо, що ефективні системи гри базуються на індивідуальних діях кожного гравця. Але важливо те, що він робить у нападі або в захисті, а як ефективно він це робить. Тому найкращими командами завжди будуть ті, гравці котрих добре оволодіти основами гри в баскетбол.

Кожний прийом застосовується в грі. Отже баскетболіст має володіти усіма прийомами. Тому більшу частину заняття присвячують оволодінню технікою та удосконаленню деталей індивідуальних навичок у діях кожного гравця. Техніка виконання будь-якого прийому тільки на перший погляд здається механічною.

Техніка гри - це сукупність спеціальних рухів, зумовлених правилами, що дозволяють розв'язати рухові завдання в конкретних ігрових умовах. Вона являє собою комплексних і одночасних рухів окремих частин тіла, що характеризуються визначеною раціональною амплітудою, темпом, ритмом, напрямком[9,14,22,55].

Технічний прийом – це система рухів, схожих за смисловою структурою і спрямованих на розв'язання певного завдання. Різнобічність розумів, у яких виконується той чи інший прийом, сприяє формуванню та вдосконаленню способів виконання кожного прийому.

Спосіб характеризується, насамперед, стійкістю головної рухової структури: кінематичною, динамічною, ритмовою. Баскетболіст має володіти арсеналом технічних прийомів і способів:

1. уміти вибирати найраціональніший прийом або комбінацію прийомів;

2. швидко і точно їх виконувати;

Критеріями технічної майстерності є:

1. вільне володіння оптимальним обсягом прийомів і способів у взаємозв'язку

з двома – трьома головними прийомами;

2. точність і ефективність їх виконання;

3. стабільність виконання за умови відволікаючих чинників: втома,

психологічне напруження, складні зовнішні умови;

4. надійність виконання прийомів і здатність підтримувати високий рівень точності й ефективності протягом багатоденного турніру, від матчу до матчу без негативних відхилень.

Сучасна техніка гри формувалася на різних етапах розвитку баскетболу. Кількість прийомів та способів їх виконання, критерії оцінки змінювалися і вдосконалювалися, насамперед, у зв'язку з різницею розвитку нападу і захисту. Окрім того, на вдосконалення техніки впливали: зміни правил гри; збагачення техніки і тактики гри новими прийомами та комбінаціями; підвищення рівня фізичної підготовленості гравців.

Для досягнення високих спортивних результатів необхідно удосконалювати техніку гри – оволодівати найбільш раціональними, ефективними способами виконання прийомів, пов'язаних з проявом вольових і м'язових зусиль, дотримуючись відповідного ритму, темпу, амплітуди, з урахуванням індивідуальних особливостей гравців.

Розподіл технічного прийому на фази здійснюється на основі визначених ознак окремих елементів цілісного рухового акту. При аналізі фаз даються їх часові характеристики та механічні особливості переміщення окремих ланок кінематичних ланцюгів у просторі. Фазовий аналіз має велике практичне значення. Він дає змогу реально визначати діапазон варіативності та стабільності фаз, характер їхнього взаємозв'язку і на цій основі розробляти або уточнювати методичні прийоми удосконалення та управління технічним арсеналом баскетболіста.

Форма рухів, або зовнішня картина рухів і дій виражена у визначених цілеспрямованих і взаємно сполучених пересуваннях спортсмена, положеннях і переміщеннях кінцівок, тулуба, голови і характеризується амплітудою, швидкістю, ритмом, визначеною структурою. Зміст вправи визначається метою дії, діяльністю центральної нервової системи, вольовими зусиллями, напруженням та розслабленням м'язів, умінням використовувати їх еластичність, силу тяжіння, інерцію тощо. Техніку спортивних вправ слід розглядати в єдиній формі та змісті, як цілісну діяльність людини, координацію її психічної і фізичної діяльності у визначених умовах зовнішнього середовища.

Спортивна техніка – це свідоме виконання спортсменом рухів і дій, спрямованих на досягнення визначеного ефекту у вправі з проявом вольових та м'язових зусиль, з додержанням відповідного темпу і ритму, з використанням і подоланням розумів зовнішнього середовища.

Під час вивчення питання щодо способів виконання тих чи інших прийомів не менш важливо визначити, що їх об'єднує і як вони взаємодіють в організаційній структурі: кінематична структура способу розкриває форму і характер рухів за допомогою просторових, часових, просторово-часових показників; динамічна структура способу характеризується визначенням величин моментів сил, моментів енергії, взаємодії сил і реакції. В окремих випадках цікаво розглянути ритмічну структуру, що показує, коли, як і де докладено силові акценти в часі.

Під час аналізу кінематичної структури способів виконання прийомів з м'ячем визначають, однією чи двома руками здійснюються робочі рухи, рівень цих рухів щодо частин тіла спортсмена та осі тіла. Отже техніку кожного окремого прийому можна розглядати як систему рухів, спрямовану на розв'язання певного рухового завдання. Ефективну техніку характеризує висока координація рухів, їх стійкість та економічність, що дозволяє баскетболістам досягти найвищих результатів у змаганнях різного рівню і рангу[22,37,44,50,65].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: