Контроль за технічною підготовленістю

Контроль технічної підготовленості зв'язаний з використанням специфічних для кожного виду спорту показників, що дозволяють у сукупності оцінити технічну майстерність спортсмена. При цьому оцінюються наступні складові технічної підготовленості:

· Обсяг техніки;

· Ступінь реалізації обсягу техніки в змагальній обстановці;

· Різнобічність технічної підготовленості на основі виявлення розмаїтості рухових дій, освоєних і успішно використовуваних у тренуванні і на змаганнях;

· Ефективність технічної підготовленості, що підрозділяється на абсолютну, порівняльну, реалізаційну;

· Стійкість до збиваючих факторів фізичного і, психічного характеру.

При контролі технічної майстерності спортсменів використовуються наступні оцінки:

· Інтегральної, заснованої на виявленні ступеня реалізації рухового потенціалу спортсмена в змагальній діяльності;

· Диференціальної, в основі якої покладене виявлення ефективності деяких основних елементів техніки;

· Диференциально-сумарній, що припускає оцінку ефективності окремих елементів техніки і розрахунок сумарного показника технічної майстерності.

При етапному контролі технічної підготовленості фіксуються зміни в техніці, що настають у силу кумулятивного ефекту в процесі тренування. У поточному контролі визначаються зміни в окремих фазах, частинах, елементах рухів, що настають від дня до дня в зв'язку з використанням різних програм тренування в мезо- і мікроциклах. В оперативному контролі виявляються зміни в техніці, зв'язані з терміновими реакціями на фізичні навантаження в окремому занятті[44,63].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: