Вікові основи занять баскетболом

Систематичні заняття баскетболом рекомендується починати у віці 10-11 років. Участь у змаганнях дозволяється, як правило, через 1-1,5 року систематичних занять.

При заняттях з підлітками обмежуються тривалість гри, розміри майданчику, висота кільця, маса м'яча. Підлітки 13-14 років можуть грати 50 хв., а 16-18літні юнаки 60 хв. Тривалість гри в баскетбол для підлітків складає 24 хв. З перервою між 12ти хвилинними таймами в 10хв.

На етапі спеціальної спортивної підготовки (15-17 років) продовжується освоєння технічних прийомів гри з елементами спеціалізації гравця в нападі, захисті і т.д. Обсяг тренувального навантаження зростає: кількість тренувальних занять збільшується до 5-6 у тиждень. Фізична підготовка гравця на цьому етапі повинна будуватися з урахуванням спрямованого впливу на розвиток специфічних для даного виду ігрової діяльності якостей, на основі всебічного розвитку спортсмена. У старшій юнацькій групі удосконалювання технічних прийомів і фізичної підготовки проходить у сполученні з навчанням складним тактичним прийомам гри,

Засоби загальної спеціальної фізичної підготовки юних гравців повинні бути спрямовані на розвиток швидкісно-силових якостей, спритності, витривалості. Для удосконалювання цих якостей використовуються як загальні, так і специфічні ігрові засоби. Для виховання швидкості застосовується біг з максимальною швидкістю на коротких відрізках, різні швидкісно-силові вправи а також виконання визначених ігрових дій по раптовому сигналу з максимальною швидкістю пересування по площадці, виконання поворотів, відходів від супротивника і т.д.

Для розвитку сили використовуються динамічні вправи з обтяженням від 30 до 75% від маси тіла.

Підвищення загальної витривалості досягається мало інтенсивним кросовим бігом різної тривалості, використанням різноманітних засобів фізичної підготовки. Спеціальна витривалість удосконалюється при збільшенні тривалості гри, участю в змаганнях.

У характері впливів тренувальних змагальних навантажень на організм 14-16 літніх підлітків і дорослих спортсменів маються значні відмінності. У цьому віці фізіологічні зміни в стані вегетативних систем після змагальних ігор виражені більше, ніж після навчальних.

Більш значні зрушення в діяльності серцево-судинної системи в підлітків після змагальних ігор порозуміваються тим, що в цих умовах вони виконують велику роботу.

Обсяги тренувального навантаження, виконуваної спортсменами-гравцями, в останні роки різко збільшилися. Це пов'язано в першу чергу з високим рівнем підготовки найсильніших команд світу з ігрових видів спорту.

Старшокласникам доступні усі види силових вправ на витривалість. Вони без шкоди для себе можуть брати участь у змаганнях зі швидкісних видів спорту, домагаючись помітних успіхів.

У старшому шкільному віці, як відомо, закінчується полове дозрівання, розвиваються вторинні полові ознаки, що викликають помітні зміни зовнішності юнаків. У деяких випадках процес полового дозрівання затягується і тоді в старших школярів ще зберігаються деякі фізичні риси, властиві підліткам.

Однак завершення періоду полового дозрівання і фізичного розвитку не означає ще громадянкою зрілості. І тому лише після 18 років по державному законодавству дозволяється вступ у шлюб. Варто мати на увазі, що раннє полове життя приносить шкоду організмові, так інші системи організму: серцево-судинна, дихальна, ендокринна – ще не завершили свого формування(Фомін).

У старшому шкільному віці інтенсивно формується духовний вигляд, визначаються риси характеру людини, відбувається становлення світогляду й особистості. У юнаків і дівчин помітно розвивається самосвідомість, що виникає з вимог життя і діяльності. Нове положення в колективі, нові відносини з навколишніми змушують школяра оцінювати свої можливості, усвідомити особливості своєї особистості з погляду відповідності або невідповідності пропонованих до нього вимог. Але оцінити себе завжди сутужніше, ніж усвідомити оцінку, дану з боку. Старшокласник, вміючи аналізувати свої особистісні особливості і поводження краще, ніж підліток, оцінює себе в окремих випадках менш активно. Тому деякі юнаки переоцінюють свою особистість, виявляють зарозумілість, зазнайство, марнославство, зневажливо відносяться до навколишнім; інші навпаки, болісно недооцінюють себе.

Для старшокласників характерно розвите почуття товариства, глибока дружба, чуйність, взаємна довіра, готовність до постійної допомоги, наявність спільних інтересів і т.д. Росте їхнє свідоме відношення до праці і навчання. Пізнавальні інтереси здобувають більш широкий, стійкий і діючий характер. Більш виразно і яскраво починають виявляються здібності до різних видів діяльності: математичні, літературні, музичні, спортивні і т.д. У цей час розширюється емоційна сфера особистості, з'являється інтерес до свого майбутнього. У сучасних школярів характерний високий рівень моральних ідеалів. Це ідеали втілюють прагнення до діяльності на користь суспільства[16,45,58].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: