Особливості будови і розмноження дріжджів

Особливою групою мікроскопічних грибів є дікіжджі – це одноклітинні організми, які належать до різних класів грибів, але мають клітини не нитковидної, а кулястої, овальної, елипсовидної, циліндричної форми (рис.3.20). Довжина клітин – 8-15 мкм.

Оскільки дріжджі належать до морфологічної групи грибів, але за зовнішніми морфологічними ознаками мають клітини та скупчення зовсім іншого вигляду, сукупність їх клітин називається псевдоміцелій.

А б

Рис.3.20 Форми дріжджових клітин: а – загальний вигляд дріжджових клітин;

б,в – дріжджів різних видів в електронному мікроскопі

в

Колонії дріжджів розрізняються за розміром, блиском, поверхнею тощо, і (в залежності від виду мікробів, складу поживного середовища та умов вирощування) нагадують як бактеріальні, так і бацилярні. Саме тому віднести клітини такої колонії до прокаріотів чи еукаріотів можливо лише після мікроскопічних досліджень (рис. 3.21).

Рис.3.21. Колонії дріжджів різних видів

Дріжджові клітини розмножуються вегетативним (поділ, брунькування) та статевим шляхом (табл.6, рис.3.22).

Рис. 3.22. Брунькування у дріжджів

Табл 3

Типи розмноження дріжджових клітин

Статевий процес у дріжджів відбувається двома шляхами:

· злиття вегетативних клітин і утворення сумок зі спорами;

· утворення спор з гаплоїдним набором хромосом Надалі знову відбувається злиття спор та утворення сумок, що містять 2-12 шт. спор.

Виявлення певних структур мікробів під час проведення мікроскопічних досліджень є надзвичайно важливим для діагностики та лікарської практики. Вивчення їх несе інформації щодо класифікації мікроорганізмів (клітинна стінка), меж стійкості збудника в організмі (капсула) чи оточуючому середовищі (ендоспори бацил) тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: