Скорочені силогізми (ентимеми).

У міркуваннях ми використовуємо як повні силогізми, так і силогізми, де опускається (мається на увазі) один з засновків або висновок, які називаються скороченими, або ентимемой (із грец. «у думціі»). У категоричному силогізмі виділяють три види ентимем: із пропущеним більшим засновком, із пропущеним меншим засновком і з пропущеним висновком.Повний силогізм: Ентимема з проопущеним більшим засновком: Кожен прокурор захищає законність. …………………………………. Петренко — прокурор. Петренко — прокурор.Петренко стоїть на сторожі законності. Петренко стоїть на сторожі законності. Ентимема без меншого засновка: Ентимема без висновку:Кожен прокурор стоїть на сторожі законності. Кожен прокурор стоїть на сторожі законності.

44 Індуктивні умовиводи. Індукція як ймовірний умовивід. Індуктивні умовиводи- це перехід від знання про окремі предмети або їх частини данного класу до загального знання про весь клас. Індукція як ймовірний умовивід. Індукцією називається умовивід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу, про клас у цілому. Індукція — це умовивід від часткового до загального. Термін "індукція" походить під латинського слова inductio, що означає "наведення".Індукція, як і будь-який умовивід, складається із засновків і висновку. Засновки в індукції — це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок — судження про клас предметів або явищ у цілому.

45 Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція.

1. Повна індукція -це міркування,у якому на підставі наявної ознаки у кожного предмета певного класу,робиться висновок про її наявність усього класу предмета. 2 Неповна індукція- на підставі наявності якоїсь частини предметів данного класу робиться висновок про наявність усього класу предметів. Перша умова повної індукції кількість предметів обмежена і визначена. Друга умова- висновок обгрунтовується із необхідності

46. Види індукції. 1. Популярна індукція(індукція методом переліку)- це просте перерахування наявності якоїсь ознаки у деяких предметах. 2. Наукова індукція (методом підбором)- міркування,у якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових.

47. Роль індуктивних умовиводів у діяльності слідчого. індуктивні міркування широко застосовують у слідчій та судовій практиці.Так, повна індукція досить часто використовується в експертизі. У деяких випадках узагальнюючий висновок експерт може зроби ти тільки застосовуючи повну індукцію. Наприклад, якщо на експертизу надійшла партія патронів, то, звичайно, експерт не може зробити висновок щодо характеру дробу всієї партії, дослідивши лише частину патронів. Він повинен дослідити всі патрони, що входили до цієї партії.На стадії порушення кримінальної справи, коли слідчий має мінімальну кількість фактів, деталей щодо справи, висунути версію, зробити узагальнюючий висновок можна за допомогою неповної індукції. Особливо широко тут користуються індукцією за допомогою простого перелічування (популярною індукцією).Але в цьому випадку потрібно наголосити на деяких її особливостях. Пам'ятаєте, ми говорили, що як тільки з'являється факт, який суперечить висновку популярної індукції, цей висновок одразу стає неспроможним. При побудові версії ця вимога не завжди виконується.У судовому дослідженні такий висновок може бути зроблений навіть тоді, коли відбувся факт, що суперечить висунутій версії. Тут наявність такого факту ще не свідчить про помилковість версії. Це обумовлене тим, що, висуваючи версію, слідчий ще міг не знати, який саме факт буде суперечливим щодо неї. Окрім того, можуть існувати позірні суперечливі факти, які створюють зацікавлені особи спеціально для того, щоб спрямувати слідство хибним шляхом, оговорити підозрюваного тощо.У слідчій справі в процесі висування версій окрім популярної індукції досить часто застосовують також методи наукової індукції: метод схожості, метод різниці, об'єднаний метод схожості і різниці, метод залишків.

48. Аналогія як умовивід у пізнанні. Аналогією називається такий умовивід, в якому від схожості предметів в одних ознаках робиться висновок про схожість цих предметів і в інших ознаках. Аналогія — це такий умовивід, у якому рух думки відбувається від окремого до окремого, від часткового до часткового. Вихідним знаниям в аналогії є знання про окремий предмет. За допомогою умовиводу за аналогією ознаки, що належать одному одиничному предмету, переносяться на інший одиничний предмет: Аналогія, таким чином, є умовиводом від відомого до невідомого, її висновок є нове знання про окреме, здобуте шляхом опосередкування. Аналогія дає висновки не достовірні, а тільки ймовірні

49 Значення аналогії в пізнанні та соціальній роботі. Аналогія — це такий умовивід, у якому рух думки відбувається від окремого до окремого, від часткового до часткового. Важлива роль належить аналогії під час планування слідства. Тут вона застосовується як метод визначення того, які обставини і факти можуть мати відношення до цієї справи, і, отже, мають бути включені до плану розслідування. Найчастіше аналогія використовується під час розслідування кримінальних справ за способом їхнього скоєння. За аналогією не можна обґрунтувати винність обвинувачуваного, передати його під суд. Вирок, в основі якого знаходяться висновки за аналогією, визнається незаконним і підлягає скасуванню.

50 Аналогія - логічна основа методу моделювання в науці та техніці. Аналогія посідає важливе місце в науковому дослідженні. Особливо плідн використовується вона на початкових стадіях пізнання. Аналогія є одним із засобів логічного опрацювання фактичного матеріалу і висування гіпотез. Історії науки відомо чимало випадків, коли наукові висновки було здобуто за допомогою умовиводів за аналогією. Наприклад, за аналогією з хвилями на поверхні води було відкрито закони поширення звуку і світла; аналогія між поширенням теплоти і поширенням електрики дала змогу перенести порівняння, розроблені для явищ теплоти, на явища електрики; аналогія, проведена між рухом пружних шарів і рухом молекул газу, створила можливість вирахувати тиск газу тощо. Аналогія широко застосовується не тільки у природознавстві під час вивчення явищ природи, а й у суспільних науках під час вивчення явищ суспільного життя. Прикладом може служити пояснення в історії фізики механізму поширення звуку, коли рух звуку було уподібнено хвильовому руху рідини, в результаті чого виникла хвильова теорія звуку. Об’єкти уподібнення тут – рідина і звук, переношувана прикмета – хвильовий спосіб їх поширення. Коли перед фізикою в подальшому постало питання про природу світлового руху, нідерландський фізик і математик 17 ст. Гюйгенс, опираючись на схожість світла і звука в таких властивостях, як їх прямолінійне поширення, відображення, заломлення і інтерференція, уподібнив світловий рух звуковому і прийшов до висновку, що світло також має хвильову природу. Історія знає багато прикладів наукових відкритті завдяки уподібненню відносин в області фізики, астрономії, біології, математики і т.д. При аналізі явищ суспільного життя аналогія відносин часто допомагає правильному підходу до оцінки окремих подій, сприяє проведенню правильної тактичної лінії в політиці.

52. Аналогія та системній підхід: Аналогія- такий умовивід, у якому рух думки відбувається від окремого до окремого, від часткового до часткового. Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking — системне мислення) — напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи.

55. Поняття аналогії права і закону. Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) носить назвуаналогія закону. Сутність цього виду полягає в тому, що певні цивільні відносини, не врегульовані Цивільним кодексом України, іншими актами цивільного законодавства чи договором, можуть регулюватися тими правовими нормами цих актів, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини. Трапляються і більш суттєві прогалини в законі, коли відсутні не лише прямі, а й аналогічні норми. Такі прогалини заповнюють за допомогоюаналогії права. Їх сутність полягає в тому, що у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до принципів цивільного законодавства.

56. Безпосередні умовиводи- це висновки з однієї посилки,які є простими судженнями. Видозміна безпосередніх умовиводів відбувається завдяки ж таким операціям,як із судженням.

57. Основні правила безпосередніх умовиводів.Перетворення Перетворення — це така операція, унаслідок якої вихідне судження перетворюється у судження рівнозначне за змістом, але іншої структури. Наприклад: "Будь-який договір є угода; отже, жоден договір не є неугода". Обернення Оберненням називається така операція, коли суб'єкт вихідного судження стає предикатом, а предикат — суб'єктом вивідного судження. Наприклад: "Будь-який договір є юридичною угодою, отже, деякі юридичні угоди — договори"

Протиставлення предикату Протиставленням предикату називається висновок такого нового судження, суб'єктом котрого є поняття, що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом — суб'єкт вихідного судження. Наприклад: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне; отже, жодне не суспільно небезпечне діяння не є злочином"

58. Поняття. Аргументація- процес обґрунтування людиною певного положення(гіпотези,концепції теорії)з метою переконання в його істинності і слушності. види аргументації:Теза -положення,яке треба обґрунтувати. В якості тез можуть виступати будь-які судження,якщо вони потребують доказу. Різновидом тези є гіпотеза-це не істинне і не хибне судження,а більш менш імовірне припущення,яке може стати предметом доказу і за успішності цього процесу стати науковою теорією. Аргументи- це твердження,ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ ОБГРУНТОВУЄТЬСЯ ТЕЗА,це базові положення доказу,саме вони підтверджують істинність і хибність. Форма-це спосіб,яких застосовується для обґрунтування тези.

59. Доказова та недоказова аргументація. Доказова аргументація — це не що інше, як доведення. Доведення можна визначити як встановлення істинності тези з використанням логічних засобів за допомогою аргументів, істинність яких уже встановлена. Формою такої аргументації повинно бути дедуктивне міркування. Теза в цьому випадку — достовірне твердження.Іншим видом аргументації є недоказова аргументація.Виділяють три види недоказової аргументації: ♦ Перший вид. істинність аргументів, зокрема, деяких з них, не встановлена, тобто всі аргументи або деякі з них не є достовірними твердженнями, форма аргументації — дедуктивне міркування; теза — правдоподібне твердження.* Другий вид: аргументи є достовірними твердженнями, тобто їх істинність уже встановлена; форма аргументації —недедуктивне (правдоподібне) міркування; теза — правдоподібне твердження.* Третій вид: аргументи не є достовірними твердженнями; форма аргументації — недедуктивне (правдоподібне)міркування; теза — правдоподібне твердження.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: