ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Художня специфіка «Народних оповідань» Марка Вовчка:характер оповідача, образ жінок-селянок, комплекс мотивів, специфіка оповідної манери.Справжнє ім'я – Марія Олександрівна Вілінська. У 1857му році в Петербурзі П. Куліш видав «Народні оповідання» – першу книгу Марка Вовчка. У 1859р. Марія тяжко захворіла і виїхала на лікування до Німеччини. Спадщина Марка Вовчка налічує дві книги «Народних оповідань».Образ оповідача виступає в 1-й особі, що звужує коло світогляду картини твору. Оповідання Марка Вовчка відбивають суспільство», розкривають трагедію нищення людини справедливістю, показують страждання народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, а також згубність для розвитку суспільства процвітання свавільних поміщиків. Отже, основним структурним принципом творів письменниці стає гостра суперечність між народно-гуманістичним ідеалом і нелюдяним характером суспільних відносин. У багатьох своїх оповіданнях Марко Вовчок розкриває внутрішній світ простих селян, їх високі морально-етичні принципи за допомогою прийому «вживання» в особистість оповідача, яким найчастіше буває жінка. В жодному з українських реалістичних оповідань і повістей письменниця не заявляє про себе безпосередньо: авторські ремарки й ліричні відступи належать оповідачеві. Цей прийом забезпечує більшу різноманітність сприйняття і відображення життєвих явищ, створює враження щиросердної розповіді-сповіді, безпосередньо передає стан внутрішнього світу героя з народу. У художній тканині прозових творів письменниці зростають естетичні функції пейзажу й портрета. Виробляються нові реалістичні й романтичні принципи в поетиці й стилістиці, хоча в ряді творів Марка Вовчка, помітні риси сентименталізму. У кращих зразках прозових жанрів мовна характеристика персонажів набуває чіткішої індивідуалізації. У «Народних оповіданнях» відчувається єдність словесної й музичної образності. Марко Вовчок оперує порівняннями з живопису, звукові образи — «слово і голос» народної пісні викликають в її уяві зорові образи тощо. Іншими словами, предмет своєї творчості вона пізнає як явище естетично цілісне, в сукупності всіх його естетичних якостей. Елементи синкретизму в художньому методі письменниці беруть початок у народній пісні, думі й казці, через призму яких Марко Вовчок дивилася на дійсність. Марко Вовчок у своїх оповіданнях нещадно викривала антигуманні основи кріпосницької системи, пояснюючи причини страждання трудової людини не просто лиходійством з боку панів, а суспільними умовами, тиском соціального устрою Письменниця через показ окремих вад суспільного буття приходить до широких соціальних узагальнень, показуючи трагедію поневолених селян як «громадське лихо». Творчість Марка Вовчка присвячена долі покріпачених селян. Все почуте, побачене серед учасників трагічних подій кріпосницької дійсності письменниця передала в збірці творів «Народні оповідання». Сама назва збірки вказує на тематику, спрямованість творів. У «Народних оповіданнях» Марко Вовчок виступила натхненним співцем долі жінок-кріпачок. Тільки жінка могла так співчутливо, відверто описати становище покріпачених селянок у тогочасному суспільстві.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|