Історико - культурний контекст появи твору

Періоди історії італійської культури прийнято позначати назвами століть:
1) дученто (XIII ст.) — Протовідродження (Проторенесанс);
2) треченто (XIV ст.) — продовження Проторенесансу;
3) кватроченто (XV ст.) — Раннє Відродження (Ранній Ренесанс);
4) чінквеченто (XVI ст.) — Високе Відродження (Високий Ренесанс).
Хронологічні рамки століття не зовсім збігаються з певними періодами культурного розвитку. Так, проторенесанс датується кінцем XIII ст., Ранній Ренесанс закінчується в 90-х pp. XV ст., а Високий Ренесанс вичерпує себе у 30-ті pp. XVI ст. Він триває до кінця XVI ст. лише у Венеції — саме до цього періоду найчастіше застосовують термін «пізній Ренесанс».
Кінець XIII ст., дученто — прелюдія Відродження, доба звільнення селян від кріпосної залежності, послаблення могутності феодалів, поява антифеодальних програм і конституцій на зразок «Встановлення справедливості» у Флоренції. Це століття Данте і Джотто. Громадяни виступили тоді єдиним фронтом проти дворянства, в якого були відібрані політичні права. Проторенесанс був початком ренесансної культури Італії. Він ще тісно пов´язаний із середньовіччям, з романськими, готичними та візантійськими традиціями.

Перший період Відродження в Італії (14 ст) з центром у Флоренції, для якого характерне:

- переплетіння пізньосередньовічних та новочасних тенденцій

- певний демократизм, спричинений перебігом в умовах самостійних міст-республік

- створення текстів італійською мовою

- Гуманізм (від лат. Humanus - людський) став ідейною основою культури Відродження.

Раннє Відродження, XIV ст., треченто — це доба пополанської демократії, республіканських міст-держав. У цей період з´являються перші мануфактури. Це століття великого поета Франческо Петрарки, для якого найважливішим була «реальна, земна, внутрішньо вільна людина».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: