Жанрова специфіка твору. «Макбет» - Найкоротша з трагедій У

«Макбет» - Найкоротша з трагедій У. Шекспіра - в ній всього 1993 рядки. Композиція трагедії «Макбет» різко відрізняється від попередніх трагедій: їй додана коротка, концентрована експозиція і тривала зав'язка. Це показує те, що свою трагічну помилку герой здійснює не відразу, а лише порушивши світ у собі і порядок у світі. У трагедії «Макбет» у героя немає явного «антагоніста-інтригана». У Макбеті суміщені герой і антигерой, протагоніст і антагоніст, причому останнім головний герой стає по ходу трагедії.

У хроніках Шекспіра передусім цікавило державно-політичне життя країни, як воно проявлялося в політичних суперечностях і боріннях, а в трагедіях на перший план виходить суто людський зміст, уже по-іншому пов'язаний з суспільним життям та історією, переважно через глибинні колізії і конфлікти морального характеру. Функціональна специфіка трагедії, принаймні в класичні періоди її розвитку, й полягає у тому, що вона, ставлячи проблеми людської поведінки, звертається передусім до людського сумління і найперше своє призначення вбачає в тому, щоб вражати, тривожити його, доводячи до крайньої напруги, таким шляхом досягати благотворного впливу на психіку людини, «очищати» її помисли й почуття.»

З розглянутих особливостей трагедії «Макбет» витікає своєрідність її фіналу з його подвійним звучанням. З одного боку, тут загибель головного героя - це падіння в чорну безодню без морального очищення чи просвітленого примирення, що знаходимо у фіналах трьох попередніх трагедій, і ця безпросвітність, цей морок справляють гнітюче враження. З другого боку, у фіналі «Макбета» всі сили, що об'єдналися в боротьбі проти тирана, здобувають перемогу, і це надає фіналу оптимістичного звучання. І можна погодитися з дослідниками, які кажуть, що хоч трагедія про Макбета показує страшну силу зла, це все-таки найоптимістичніша з чотирьох великих Шекспірових трагедій.

25. Трагедія «Ромео і Джульєтта»(1594-95)

Історико-культ….

В середню 90-х років у період написання веселих комедій Шекспір створив і трагедію «Ромео і Джульєтта». Сюжет її запозичено з поеми англійського поета Артура Брука, написаної, в свою чергу, на основі італійської новели Матео Барделло. «Ромео і Джульєтта» має багато спільного з ранніми комедіями кохання і в побудові, і в настрої.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: