Синоніми в різних стилях.

Синоніми – слова, близькі зі значенням і різні за звучанням; тобто вони відрізняються семантичними відтінками, стилістичним забарвленням або обома цими ознаками.

Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення.

Загалом синонімія як стилістичний засіб не характерна й для наукової мови. У наук. текстах С. використовують як засіб контекстуального уточнення. Для наукового стилю характерні точність, відсутність емоційності ті експресивного забарвлення, прагнення до однозначності, до того, щоб одному поняттю відповідав один термін.

У публіцистичному стилі з огляду на його нахил до експресії висловлення (поряд з логізацією викладу), орієнтацію на уснорозмовну форму мовлення С. використовуються досить широко, причому не лише загальномовні, а й контекстуальні. Загальномовні – це слова, синонімічні взаємини яких не обумовлені жодним контекстом (швидко, прутко, хутко…) Контекстуальні – слова, що набувають синонімічних стосунків тільки в певному контексті.

С. в публ. і особливо худ. стилі використовуються для урізноманітнення викладу, для уникнення монотонності, набридливих повторів.

Один із шляхів вияву синонімічного багатства української мови – переклади творів чужих літератур.

Стилістична манера використання С. веде свій початок від народної творчості – казок, дум, історичних, обрядових та ін. пісень.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: