Способи вираження узагальнення.

Вибір узагальнувального слова залежить від стил. настанов тексту, від індивід. манери автора. У наук. і офіц.-ділов. Стилі використовуються родові поняття, тобто вибір не великий. Худ. стиль також може уживати родові назви, але найчастіше – це слова тип: все, ніхто, всюди, скрізь, ніде... тут вибір узагал. слів ширший. Узагал. слово може бути і ориг. знахідкою автора.

43. Старослов’янізми в СУМ. Це слова, які увійшли у східнослов. мови із старослов., яка сформув. В ІХ ст. на осн. македонського діалекту староболгар. мови (град, раб, єдиний, юний, приязнь, братство, учитель, гординя). В СУМ старослов. іноді вжив. в номінативній ф-ї (єдиний, область, учитель), проте частіше викор. як стил. засіб для надання мовленю урочистого піднесеного забарвлення. При поєднанні з звичайними словами, особливо з тими, що мають відтінок зниженості можуть служити засобом іронії, сатири, гумору.

44. Службові частини мови в стил. плані.

Службові частини мови- прийменники, сполучники, частки, вигуки, не є безпосередніми виразниками понять. Вони вказують на хар-тер логічного зв’язку між поняттями, надають додаткових відтінків значеню окремих слів. Стил. можливості цих частин мови базуються на здатності їх сприяти відтворенню різних типів модальності (модальність – відношення мовця до змісту висловлювання, а також відношення змісту висловлювання до об’єктивної дійсності).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: