Особливості комунікації в середовищі інтернету

Усе більше й ділових, і дозвільних комунікацій опосередковується середовищем, що створюється мережею інтернет. Для інтернет-комунікації характерні особливі риси.

1. Постійне розміщення інформації онлайн. Отримувач повідомлення не прив'язаний до часо-просторових обмежень (з'яв­ляються можливості асинхронної комунікації, при якій відправлення й отримання повідомлення відбуваються не одночасно).

2. Синтез елементів різних засобів масової комунікації, з яким пов'язана багатоманітність способів комунікації в інтернеті. Так, інтернет поєднує в собі якості друкованих видань з рядом можливостей телебачення та телефонії (наприклад, механізм цьо­го поєднання лежить в основі таких технологій, як веб-камери, голосові чати). У результаті інтернет несе в собі як можливості звичних механізмів дії медіа (радіо і телебачення можуть бути опосередкованими комп'ютерними технологіями; існують електронні журнали та новинні сайти), так і породжує новітні способи комунікації, відмінні від попередніх за низкою параметрів.

3. Інтернет змішує міжособистісний та масовий (що набуває, скоріше, статусу групового) рівень комунікації.

4. Одним із провідних параметрів інтернету виступає інтер-активність — існування такого взаємозв'язку між комунікатором та реципієнтом, при якому реципієнт може в якийсь момент стати комунікатором. Інтерактивність стосовно роботи з технікою (комп'ютером) у разі формування запиту також накладає свій відбиток на сутність способу комунікації (комунікація в ійтернеті здебільшого інтерактивна).

5. Посилюється значення зворотного зв'язку. Зворотний зв'зок з автором веб-сторінки реалізується засобами електронної пошти, форуму, коментарів чи гостьової книги. В інтерактивних і технологіях, що ґрунтуються на міжособистісній комунікації, І він відбувається одразу, на зразок реального спілкування, єдиною і відмінністю при цьому виступає наявність різних конфігурацій учасників комунікації — один одному, один усім, кожен усім.

6. Одною з головних характеристик інтернет-комунікаціїї виступає суб'єктність, пов'язана із інтерактивністю. Отримувач інформації виступає не як пасивний об'єкт для втручання! в його свідомість повідомленнями з пропагандистськими намірами, а активно діючий суб'єкт, що сам вибирає джерело інформації, саму інформацію, а також свою реакцію у відповідь на отримані повідомлення. Активність отримувача раніше закінчувалась на вмиканні телебачення або радіо і виборі каналу, або виборі Г газети і її отриманні. В інтернет-комунікації можна йти цими шляхами залучення до інформації, але отримувач сам складає свій план вибраних джерел отримання інформації, яких велика кількість. Можна легко перейти з одного джерела інформаціїї на інше, використовуючи лінки або пошукові системи: нема обмеження при використанні якогось одного з джерел. Отримувачі інформації активно залучений до формування, конструювання процесу комунікації: він його конструює разом із відправником інформації.

7. Виходячи з передпопереднього пункту, в якому викладено можливості суб'єктності кожного учасника комунікаційних інтернет-дій, можна вивести наступний: різноманітність поглядів, І що існують в інформаційному середовищі інтернету. Таким чином, нівелюється головна особливість моделі «відправник-масам», І що забезпечувала можливість пропаганди та замовчування думок, окрім вигідної відправникові. Інтернет забезпечує плюралізм думок у континуумі створюваних повідомлень.

8. Інформацію неможливо приховати — немає цензури (мається на увазі інтернет загалом, модерування форумів конкретної тематичної спрямованості не може стати тут на заваді), повідомлення з'являються і розповсюджуються швидше, вільніше, не опосередковано новинним дискурсом, як то було в попередніх засобах комунікації — на радіо, телебаченні.

Функції ЗМІ:

— інформаційна функція;

— пізнавально-просвітницька;

— рекреаційна;

— нормативно-регулятивна.

Просвітницька й інформаційна функції ЗМІ спрямовані на збагачення знань, задоволення потреб реципієнтів інформації щодо певного кола питань або галузі знань. Повідомлення включають пояснення, коментарі, тлумачення, аналіз подій або явищ.

Інтерпретативний (ідеологічний) бік просвітницької функції — це порівняння явищ, процесів, рішень і з'ясування на цій основі їхніх недоліків і переваг.

Критичний бік просвіти та пропагандистського впливу через ЗМІ спрямований на здійснення суспільного контролю. Реальна дійсність завжди містить підстави для претензій, критичних зау­важень на адресу держави, її органів, посадових осіб, політичних партій та громадських організацій. Бюрократизм, порушення прав громадян, невиконання програмних обіцянок політичних партій, депутатів, інші ситуації вимагають відповідного реагування. ЗМІ виявляють такі вразливі місця, доводять їх до відома різних структур, посадових осіб, пропонують шляхи подолання проблем, контролюють дієвість критичних сигналів.

Прогностичний аспект дозволяє усвідомлювати та аналізувати, яким може бути майбутнє, здійснювати науковий аналіз перепектив суспільно-політичного розвитку. Сутність аналізу полягає в тому, щоб на підставі закономірностей суспільного розвитку, екстраполяції їх у майбутнє визначити основні риси, контури найвірогіднішого майбутнього.

Нормативно-регулятивна функція ЗМІ полягає в інформуванні щодо того, якими є можливості й очікувана поведінка у суспільстві. ЗМІ багато в чому формують цю поведінку, тому на них лежить велика відповідальність як щодо рівня культури повідомлень, так і спрямування суспільної думки у певному напрямі.

У межах рекреативної функції існує комунікативний аспект, спрямований на встановлення та розвиток зв'язків між реципієнтами. ЗМІ дають відчуття наявності однодумців, дозволяють, відчувати об'єднання заради досягнення єдиної мети, підтримка одне одного.

Звичайні розваги посідають важливе місце серед підвалин існування сучасних ЗМІ. Коли більшість людей бажає просто розважитися, вони звертаються до ЗМІ — ТБ, радіо, газети, кросворд да чи інтернету.

ЗМІ функціонують за моделлю «відправник масам». І тільки інтернет явив собою новий засіб, який дозволяє активну участь реципієнтів інформації у створенні та обговоренні повідомлень. Реакція реципієнтів на повідомлення може різнитися в межах від повного сприйняття до критичного розбору. В умовах недовіри до ЗМІ сподіватись на некритичне сприйняття інформації «масами» не варто. Навпаки, інформаційна функція ЗМІ змінюється розважальною. ЗМІ справедливо вважаються творцями соціальних міфів. Вони працюють на політичні (політично ангажовані передачі) та економічні (реклама) інтереси, через що знижується довіра населення і виникає враження, що «ЗМІ брешуть». У той же час вони залишаються засобом масового сповіщення, про важливі події.

Соціальний прогрес залежить від змін, що їх підштовхують ЗМІ через формування суспільної думки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: