Глава 1. Психологічний аналіз діяльності людини

чить виходу із ситуації, що виникла. У ряді випадків такі особи схильні до суїцидальної поведінки (самогубства).

Екстремальні ситуації породжують страх у людини. У психології страх визначають як емоцію, що виникає в ситуаціях загрози біологічному чи соціальному існуван­ню людини. Цей стан варіює в досить широкому діапа­зоні відтінків (побоювання, страх, переляк, жах та ін.). У психологічній літературі розрізняють три форми стра­ху (В. Л. Васильєв): стенічна форма (паніка, погано чи зовсім не контрольована свідомістю); астенічна форма, що протікає короткочасно і виявляється в заціпенінні, тремтінні, недоцільних учинках, і стенічне збудження — поведінка, що регулюється свідомістю і спрямована на подолання небезпеки і страху.

У патологічних випадках йдеться про фобії (нездо­ланний нав'язливий страх перед певним предметом чи явищем). 3. Фрейдом розглядається дві групи фобій: 1) «життєві страхи» (страх смерті, інфекції тощо); 2) спе­ціальні фобії (страх відкритих просторів, певних тварин, комах тощо). На думку вченого, причиною фобії, як і будь-якого симптому, є несвідомий конфлікт душевних прагнень¹.

Страх може сприяти гіперболізації того, що спри­ймається (перебільшенню). Зокрема, якщо нападників при вчиненні злочину було четверо, особа, яка перебуває в стані страху, може вказувати, що їх було шість чи сім. Якщо нападала одна особа, то людина в стані страху мо­же говорити про косий сажень плечей, високий зріст, про зле і страшне обличчя злочинця тощо.

¹ Фрепд 3. Психология бессознательного: Сб. произведений — М.: Просвещение, 1989. — С. 446-447.

Розділ другий. ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ОСНОВИ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: