Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною




 

Україна була однією з перших країн колишньог о Радянського Союзу, з яко ю ЄС підписав Угоду про партнерство та співро- бітництво (УПС)*. Цю угоду підписано 14 червня 1994 р. Вона набрала чинності 1 березня 1998 р. Цілі УПС:

 

1 Більш змістовно про договорну практик у ЄС у сфері зовнішніх відносин див.: Муравйов В.І. Вступ до права Європейськог о Союзу: Підручн. — К: Ви- давничо-поліграфічни й центр "Київськи й університет", 2007. — С. 195—234.

* ЄС також уклав УП С з Азербайджаном (набрала чинності 1 липн я 1999 p.), з Білорусію (підписана в 1995 p., але ще не ратифікована), з Вірменією (набра- ла чинност і 1 липн я 1999 p.), з Грузією (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Казахстаном (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Киргизстано м (набрала чин - ності 1 липн я 1999 p.), з Молдово ю (набрала чинност і 1 липн я 1999 p.), з Росією (набрала чинності 1 грудня 1997 p.), з Туркменістано м (підписана в 1998 p., але ще не ратифікована), з Узбекистано м (набрала чинності 1 липн я 1999 p.). Крім того, ЄС уклав Угоду пр о Торгівлю та Співробітництв о з Монголіє ю (набрала чинності в березні 1993 p.).

 


 

1) розвиток тісних політичних відносин шляхом постійного діалогу з політичних питань;

2) сприянн я торгівлі та інвестиціям і гармонійним еконо - мічним взаєминам;

3) забезпеченн я осно в для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва;

4) підтримка України в її зусиллях зміцнювати демократію та повністю завершити перехід до ринкової економіки.

УП С укладено на 10 років, після чого, якщ о сторон и не забажають, припинит и її чинність, дію Угоди буде автоматич- но продовжено. Але, скоріш за все, замість подовження чинно ї УП С буде укладен о нову "посилену" угоду протяго м 2009—

2010 років, як передбачено Європейсько ю Політикою Сусідства.

УП С регулює питанн я політичного діалогу, торгівлі товарами та послугами, умови здійсненн я підприємницько ї діяльності та захисту інвестицій, регулювання поточних платежів та капі- талу, забезпечення вільної та справедливої конкуренції, захист інтелектуальної, промислово ї і комерційно ї власності, спів - робітництв о в галузі законодавства, інші питанн я економіч - ного співробітництва ЄС та України. УП С вимагає створенн я З спільних інститутів — Ради з питан ь співробітництва, Ко - мітету з питань співробітництва та Комітету з парламентського співробітництва. До складу української частини Ради з питань співробітництва входять члени Кабінету Міністрів України (голо- вою за посадою є Прем'єр-мініст р України), а з боку ЄС — члени Ради Міністрів та члени Європейсько ї Комісії. Рада з питань співробітництва має право обговорювати питанн я ви - конанн я УПС та давати рекомендації сторонам УПС1. Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС, яки й працює на рівні вищих урядових службовців, є постійно діючим до - поміжни м органом Ради з питань співробітництва. Комітет з питан ь співробітництва організовує засідання Ради з питан ь Співробітництв а та забезпечує безперервніст ь її робот и між засіданнями. Українська частина Комітету з питань співробіт- ництв а є підпорядковано ю та підзвітною прем'єр-міністров і України2. Комітет з парламентського співробітництва, до складу

 

 

1 Див.: Указ Президента Україн и від 24 лютого 1998 р. № 148/98 "Про забез- печення виконанн я Угоди про партнерство та співробітництво між Україно ю та Європейським и Співтовариствам и (Європейськи м Союзом) і вдосконаленн я механізму співробітництва з Європейським и Співтовариствами (Європейськи м Союзом)".

2 Положенн я про Українську частин у Комітету з питан ь співробітництва між Україно ю та Європейським и Співтовариствами (Європейськи м Союзом), затв. постаново ю Кабінету Міністрів України від 13 липн я 1998 р. № 1074.

 


 

якого входять члени Верховної Ради України та Європейського Парламенту, обмінюється інформаціє ю з Радою з питань спів- робітництв а т а дає рекомендації. Повноваженн я зовнішньо - політичного спілкуванн я України з ЄС покладен о на Пред- ставництво України при ЄС1.

Стаття 4 УПС передбачає можливість створенн я зони вільної торгівлі між ЄС та Україною за умови подальшого просування України шляхом економічни х реформ. Згідно з УП С важливою умовою зміцненн я економічних зв'язкі в між Україною та Спів- товариством є зближенн я чинного та майбутнього законодавства України із законодавством Співтовариства (ст. 51 УПС).

Загальні засади інтеграції України до ЄС встановлено Указом Президент а Україн и від 11 червн я 1998 р. № 615/9 8 "Пр о затвердженн я стратегії інтеграції Україн и д о Європейськог о Союзу".

Указ проголошує, що головним зовнішньополітични м пріо- ритетом України у середньотерміновому вимірі є надбанн я асо- ціації з ЄС. Указ Президента України визначає основні напрям и інтеграційного процесу України до ЄС. Серед них: а) адаптація законодавств а України д о законодавств а ЄС; б) економічн а інтеграція та розвиток торгівельних відносин між Україною і ЄС; в) політична консолідація та зміцненн я демократії в Україні; г) адаптаці я соціально ї політик и Україн и д о стандарті в ЄС; д) культурно-освітня і науково-технічна інтеграція; є) галузева співпраця; ж) співробітництво в галузі охорони довкілля; з) ре- гіональна інтеграція України тощо.

У Стратегії інтеграції України до ЄС визначаютьс я основн і пріоритети діяльності та компетенці я органів виконавчо ї влади щодо створенн я передумов, необхідних для набуття Україно ю повноправног о членства в ЄС і забезпеченн я внутрішньог о процес у інтеграції: Президен т Україн и здійсню є керівництв о Стратегією інтеграції України до ЄС; Кабінет Міністрів України забезпечу є реалізаці ю Стратегі ї інтеграці ї Україн и д о ЄС; Міністерство закордонни х справ України здійснює заходи щодо забезпеченн я політични х відноси н Україн и з Є С т а коор - динаці ю ді й органі в виконавчо ї влади у цій сфері; Мініс - терств о економік и Україн и здійсню є міжвідомч у координа - цію з питан ь міжгалузевого економічног о та соціальног о спів - робітництв а Україн и з ЄС; інші міністерств а та центральн і орган и виконавчо ї влади забезпечують реалізацію галузевого співробітництв а України з ЄС, імплементаці ю УП С й здій - снюют ь інші заходи у межах своєї компетенці ї та визначени х

 

 

1 Указ Президента України від 21 квітня 1997 р. № 354/97 "Про Представництво

України при Європейськи х Співтовариствах (Європейськом у Союзі)".

 


 

 

Стратегіє ю інтеграці ї Україн и д о Є С завдан ь з мето ю по - глибленн я інтеграції України до ЄС.

З метою прискоренн я імплементації УП С та реалізації Стра- тегії інтеграці ї Україн и д о Є С Президен т Україн и схвали в Програму інтеграції Україн и до ЄС, згідно з яко ю Кабіне т Міністрів України, починаюч и з 2001 р. затверджує план дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми, складовою частиною якої має бути план роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС1.

29 квітня 2004 р. було укладено додаткови й Протоко л до УПС про приєднанн я Естонії, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словенії, Словаччини, Угорщин и та Чехії до УП С та внесенн я змі н до УПС. 27 березн я 2007 р. було підписан о додатковий Протокол до УП С про приєднанн я Болгарії і Румунії. Таким чино м дія УП С була поширен а тако ж на нові держави - члени ЄС.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных