Негативні фактори середовища життєдіяльності та їх вплив на здоров`я людини.

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, техногенного та соціального, або соціально-політич­ного середовищ.

Природне середовище — це компонент життєвого середовища, утворений об'єктами природного походження і створеними ними екологічними системами.

До природного середовища належать передусім біосфера (сфера існування живих організмів), що охоплює частину атмосфери, гідросфери і верхню частину літосфери, які взаємопов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії. У природному середовищі діють переважно закони природного розвитку: фізичні, хімічні, геологічні та біологічні.

До природного середовища належать також космічні об'єкти: Сонце, Місяць, комети, астероїди.

Сонце і Місяць викликають припливи і відпливи води, а також відповідний рух земної кори. Сонце живить енергією всі біоло­гічні об'єкти, а також спричиняє переміщення повітряних мас, внаслідок чого на Землі змінюється рельєф, відбувається круго­обіг води і біологічних речовин. Фактично вся енергія, яку вико­ристовувала і використовує людина, за винятком ядерної, є трансформованою і накопиченою на Землі за мільярди років сонячною енергією. Метеорити, що падають на Землю, спричиня­ють не лише локальні, а й глобальні катаклізми..

Природне середовище, в якому живе людина, характеризу­ється умовами, що впливають на її фізіологічні функції. Життє­діяльність організму людини як складової біологічної системи протікає в певних межах, установлених природою. Умови навко­лишнього середовища в межах природних змін його параметрів називають нормальними умовами.

Компоненти природного середовища (повітря, вода, грунт, хар­чові продукти) містять усі життєво необхідні для організму еле­менти: кисень, який надходить в організм з повітря, воду, білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни.

Стан атмосфери у певному місці у певний момент або за обме­жений проміжок часу характеризує погоду. Багаторічний режим погоди, властивий тій чи іншій місцевості, називають кліматом. Він є статично стійким для цієї місцевості. Клімат характеризу­ється середніми показниками світла, температури, вологості пові­тря, рівнем опадів, рівнем радіації, атмосферного тиску, напрям­ками вітрів тощо. Кліматичні умови Землі створюються внаслідок взаємопов'язаних процесів теплообміну, вологообміну і загальної циркуляції атмосфери.

Погода, на відміну від клімату, постійно змінюється. «Живучи в погоді», людина відчуває вплив на організм гігантських косміч­них та планетарних сил. Погода значною мірою визначає рівень безпеки і життєдіяльності людини. Людина як складна саморегу­лююча істота створена природою, тому не повинна реагувати на зміни будь-якого погодного компоненту, якщо вони відбуваються в певних межах. Більшість людей не реагують на ці зміни. Однак є люди, які відчувають зміни у стані здоров'я навіть від невеликих відхилень параметрів зовнішнього середовища (атмосферного тиску, швидкості повітря, електромагнітних випромінювань та ін.). Таких людей називають метеохроніками або метеозалежними.

Великий вплив на погоду та життєдіяльність людини мають процеси, які відбуваються на Сонці. Виплески сонячної енергії розігрівають зовнішні шари атмосфери Землі, змінюють їх гус­тину і хімічний склад; могутні потоки заряджених частинок і випромінювань вдираються в атмосферу, переколочують всю пові­тряну оболонку. Від цього змінюється і сама погода, й реакція на її зміни в організмі людини.

Небезпека виявляється внаслідок дії на людину небажаних чинників, або факторів. За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі чинники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи;

фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

До фізичних чинників належать висока чи низька темпера­тура; підвищена чи знижена вологість; підвищена швидкість руху повітря; підвищений чи знижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; машини, механізми чи їхні елементи, які рухаються чи обертаються; конструкції, які руйнуються; елементи середо­вища, нагріті до високих температур; устаткування, яке має під­вищений тиск чи розрідженість; підвищені рівні електромагніт­ного, іонізуючого й акустичного випромінювань; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість та ін.

Хімічні чинники — це хімічні елементи, речовини і сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому і газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення і характеру дії на організм людини. Існує три шляхи проник­нення хімічних речовин у людський організм: 1) через органи дихання, 2) через шлунково-кишковий тракт, 3) через шкірний покрив і слизову оболонку. За характером дії виділяють ток­сичні, подразнювальні, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні,

мутагенні речовини і речовини, які впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні чинники поділяються на макроорганізми (рослини і тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).

До психофізіологічних чинників належать фізичне переванта­ження (статичне та динамічне) і нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження, перевантаження аналізаторів, моно­тонність роботи, стреси).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: