Бухгалтерський баланс

Побудова бухгалтерського балансу

Бухгалтерський баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показується склад і розміщення активів підприємства, а в правій, що називається пасивом, - капітал, забезпечення та зобов’язання підприємства.

Слова "актив" та "пасив" – латинського походження (аgеrе -латинською означає "діяти"; passivum— дослівно "стан об'єкта, страждання"). Початковий їх зміст до цих пір залишається недостатньо визначеним. У відношенні активу можна припустити, що за допомогою цього слова прагнули підкреслити значення майна як активного початку життя підприємства. Терміном "пасив" позначаються два поняття: борги кредиторам та вся сума внесених в підприємство капіталів, як власних, так і залучених.

Схематично бухгалтерський баланс можна зобразити так:

Бухгалтерський баланс

Актив і пасив балансу складається з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічного однорідного виду майна або його джерел.

Статті бухгалтерського балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи майна та джерел його утворення – розділи. У бухгалтерському балансі підприємства виділено три розділи активу і п’ять розділів пасиву.

Актив балансу - система показників, яка відображає склад i розміщення засобів пiдприємства, що об’єднані у якісно однорiднi групи.

Кожна позиція, щоб бути віднесеною до засобів, повинна становити для підприємства певну цінність. Кожна позиція, що віднесена до засобів повинна бути придбана за вартістю, що вимірюється. Актив повинен контролюватися підприємством, або знаходитися у власності підприємства.

Активи вiдображенi в балансі як вартість майна та боргових прав, які має та які контролює підприємство. Активи - економiчнi ресурси, контрольовані підприємством, які, як очікується, зроблять вигідними майбутні операції. Вони дають певне уявлення про потенціал пiдприємства щодо здійснення майбутніх витрат.

Головним критерієм відображення певних цінностей в активі балансу, згідно з національною обліковою теорією, є право власності на них з можливістю одержувати економічні вигоди від використання активів у майбутньому. Право власності має три форми свого прояву - право володіння, право користування і право розпорядження. Визначальним є право розпорядження.

Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку передбачено, що право власності не є істотним при визнанні активу в балансі. Головним є те, що підприємство контролює вигоди, отримані від використання цього майна, та приймає ризики, пов'язані з активом.

Тому критерії відображення цінностей в активі можна сформулювати таким чином:

Розглянемо зазначені в схемі позиції більш детально.

Перша-- кожна позиція, щоб бути віднесеною до засобів, повинна становити для підприємства певну цінність. Наприклад, до засобів підприємства, яке займається торгівлею одягом, можуть бути віднесені:

а) право на здійснення роздрібної торгівлі непродовольчими товарами;

б) запаси одягу, що знаходяться на складі і підготовлені до реалізації;

в) касовий апарат, який знаходиться в робочому стані.

Друга вимога полягає в тому, що кожна позиція, яка віднесена до засобів, повинна бути придбана за вартістю, що вимірюється. Наприклад, якщо фірма "Альфа" придбала за 20000 грн. торгову марку фірми "Люкс", то її можна віднести до активів фірми "Альфа".

Третя позиція, передбачає, що актив повинен контролюватися підприємством, тобто знаходитись у власності підприємства. Так, наприклад, якщо фірма "Бліц" орендує будинок, що належить фірмі "Степ", то цей будинок не відноситься до засобів фірми "Бліц", оскільки є власністю фірми "Степ".

Відповідно П(С)БО «Баланс» актив складається з наступних розділів:

I. Необоротні активи – подають дані про наявність необоротних активів підприємства (нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції тощо).

II. Оборотні активи – наводять дані про оборотні активи підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, грошові кошти та їх еквіваленти, поточну дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції тощо).

III. Витрати майбутніх періодів – дають інформацію про суму витрат майбутніх періодів. У складі витрат майбутніх періодів записують витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів (витрати на підготовку до виробництва у сезонних галузях промисловості, витрати на освоєння нових виробництв і агрегатів, сплачені авансом орендні платежі, оплата страхового поліса, передплата на періодичні та довідкові видання тощо).

Пасив балансу - система показників, яка відображає джерела утворення та цільове призначення засобів пiдприємства, що об’єднані у якісно однорiднi групи. Засоби фінансування називають зобов’язаннями і відображають у пасиві балансу.

Іноді замість терміну "пасив" використовують інше - "капітал", яке не можна плутати з однойменним бухгалтерським терміном (капітал як частка власника у засобах підприємства).

Між активом (майном) та пасивом (капіталом) є ще одна різниця: склад майна в процесі господарювання безперервно змінюється: гроші приймають форму товарів, товари переходять до покупців, а на їх місці з'являються векселі та вимоги по рахунках; обладнання зношується і знову відновлюється. При цьому капітал, вкладений в це майно, залишається незмінним, представляючи все ту ж абстрактну суму засобів підприємства.

В пасиві відображаються власні засоби підприємства та його заборгованість, яка має назву кредиторської заборгованості. Це борги перед банком, іншими підприємствами та фізичними особами. Позики банку відображаються за двома статтями: короткострокові і довгострокові, інші позикові кошти об'єднуються в статті "кредитори". Для кожного джерела власних засобів повинна відводитись окрема стаття: статутний капітал, пайовий капітал тощо. Детально зі структурою балансу можна ознайомитись в темі 15.

Відповідно П(С)БО «Баланс» пасив балансу складається з наступних розділів:

I. Власний капітал пыдприэмства. При визначенні підсумку власного капіталу (першого розділу пасиву балансу) від суми всіх статей віднімають суму непокритих збитків, неоплаченого капіталу (сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу) та вилученого капіталу (фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, вилучених товариством у його учасників).

II. Забезпечення наступних витрат і платежів – дають інформацію про склад забезпечень наступних витрат і платежів, які нараховані у звітному періоді (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

III. Довгострокові зобов’язання. До них належать довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові пасиви.

IV. Поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків, векселі видані, кредиторську заборгованість, поточні зобов’язання за розрахунками тощо).

V. Доходи майбутніх періодів. У У п’ятому розділі пасиву балансу повинні бути рівні між собою, тобто сума активів підприємства повинна дорівнювати сумі капіталу підприємства та його зобов’язань. Це обов’язкова умова правильності його складання.

Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісному вимірнику одне і те саме майно підприємства, тільки груповане за різними ознаками: в активі – за складом і розміщенням, в пасиві – за джерелами утворень і цільовим призначенням.

Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. Це є основною властивістю балансу: підсумок активу повинен дорівнювати підсумку пасиву.

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого балансу.

Між активом і пасивом є ще одна різниця: склад майна в процесі господарювання безперервно змінюється: гроші приймають форму товарі, товари переходять до покупців, а на їх місці з’являються векселі та вимоги по рахунках, обладнання зношується і знову відновлюється. При цьому капітал, вкладений в це майно, може залишатися незмінним.

Якщо актив показує предметний склад майна, то призначення пасиву полягає в тому, що повинен визначити, хто і в якій формі брав участь у створенні цього майна.

Різниця активів і зобов’язань - це вартість власних засобів пiдприємства (власний капітал). В балансі відображають активи, капітал і зобов’язання, які пов’язані між собою основним рівнянням балансу:

Активи = Капітал + Зобов’язання