Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Синтетичний і аналітичний облік основних засобів.




Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про ос­новні засоби та інші необоротні активи та розкриття інформації про них в фінансовій звітності визначаються П(С)БО № 7.

Основні засоби — це матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою вико­ристання їх в процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здачі в орен­ду іншим особам або для адміністративних цілей і соціальних функцій, очікуваний строк корисної експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він дов­ший за рік)

Активи - це ресурси, що контролюються підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, дасть можливість підприємству в майбутньому отри­мати економічні вигоди

Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, який може сприяти надход­женню, прямо або непрямо, грошових коштів чи їх еквівалентів на підприємство

Актив визнається у балансі, якщо є ймовірність, що підприємство в майбутньому от­римає економічні вигоди Актив має собівартість або вартість, яка може бути достовірно визначена

Актив не визнається у балансі, якщо були здійснені витрати, за якими я майбутні еко­номічні вигоди вважаються малоймовірними після завершення поточного облікового періоду

Передбачається розподіл основних засобів за групами.

Група основних засобів — це сукупність однотипних за технічними характеристика­ми, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів В бух­галтерському обліку основні засоби обліковуються за такими групами.

Основні засоби:

земельні ділянки,

капітальні витрати на покращення земель,

будівлі, споруди, передавальні механізми,

машини та обладнання,
• транспортні засоби,

інструменти, прилади, інвентар,

робоча та продуктивна худоба,

багаторічні насадження,

інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи:

бібліотечні фонди,

малоцінні необоротні матеріальні активи,

тимчасові споруди,

природні ресурси,

інвентарна тара,

предмети прокату,

інші необоротні матеріальні активи.

Основні засоби визнаються активами, якщо підприємство розраховує одержати у май­бутньому економічні вигоди від їх використання і вартість яких може бути достовірно визначена.

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість — фактична собівартість або справедлива вартість інших активів, які передані для придбання основних засобів.

Надходження основних засобів оформляється актом (накладною) прийому-передачі (внутрішньою переміщення) основних засобів (тип форми ОЗ-1).

Акт складається на кожний об'єкт, до нього додається технічна документація наданий об'єкт, яка після відкриття інвентарної картки передається до відповідного відділу за місцем експлуатації. Акт прийому-передачі основних засобів складається двома сторонами — стороною, що приймає об'єкт, та стороною, що передає, з указанням часу надходження в експлуатацію, дати виготов­лення, первісної вартості та суми зносу в частині повного відтворення. Бухгалтерія оформлює його бухгалтерським записом, тобто вказує кореспонденцію рахунків на первісну вартість та на суму зносу.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожною класифікаційною групою та окремо за кожним об'єктом, місцем знаходження та джерелом їх придбання. Встановле­на єдина типова форма таких карток — ОЗ-6. Заповнюються інвентарні картки та інвен­тарні книги на основі первинних документів — актів, технічних паспортів та ін. Потім інвентарні картки реєструються у спеціальних описах типової форми ОЗ-7, записи в які здійснюються за класифікаційними групами основних засобів. Картки розміщують в кар­тотеці основних засобів та групують за галузевими класифікаційними групами, а всере­дині груп — за місцями знаходження, експлуатації за видами.

Синтетичний облік основних засобів відбувається на основному рахунку класу 1 - рахунок 10 «Основні засоби», який має 9 субрахунків: 101- земельні ділянки, 102 – капітальні витрати на поліпшення земель, 103 – будинки та споруди, 104 – машини та обладнання, 105 – транспортні засоби, 106 – інструменти, прилади та інвентар, 107 – робоча і продуктивна худоба, 108 – багаторічні насадження, 109 – інші основні засоби. По дебету цих рахунків відображають надходження основних засобів та витрати пов’язані з експлуатацією основних засобів. По кредиту – відображають списання основних засобів.

У процесі експлуатації основні засоби поступово втра­чають свої споживчі та фізичні якості й стають непридат­ними для використання. Протягом усього періоду використання основних засобів нараховується знос і амортизація.

Основні засоби використовуються протягом строку корисної експлуатації.

Строком корисної експлуатації є період часу, протягом якого підприємство передба­чає використовувати актив або кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує от­римати від використання активу.

Фактори, що визначають строк корисної експлуатації основних засобів:

• очікувана потужність або фізична продуктивність активу;

• очікуваний фізичний знос;

• моральний знос.

Матеріальний знос основних засобів має назву «фізичний знос». Виділяють також мо­ральний знос у двох формах. Перша форма полягає у втраті місткості засобів праці внаслідок підвищення про­дуктивності праці. Навіть за умови, що нова техніка нез­мінна за техніко-економічними характеристиками, ши­роке її застосування має нижчу вартість і призводить до того, що придбані раніше засоби праці втрачають частку своєї вартості. Друга форма морального зносу спричине­на поширенням досконаліших і продуктивніших машин і механізмів, що також призводить до втрати вартості менш економічних засобів праці. їх доцільно замінювати новими, якщо економія коштів від такої заміни переви­щує суму втрат від морального зносу, оскільки уповіль­нюється зростання продуктивності праці та знижується ефективність виробництва.

Однак вартість основних засобів не зникає безслідно, а переноситься у вигляді відрахувань на вироблений про­дукт, виконану роботу чи надану послугу, стає частиною їхньої вартості. Таким чином, за весь час експлуатації об'єкта його вартість має бути повністю перенесена на новостворений продукт. Ці щорічні відрахування є поступо­вим погашенням вартості зношуваних основних засобів і мають назву «амортизаційні відрахування», або «аморти­зація».

Амортизація (знос) — систематичний розподіл амортизованої су­ми активу протягом терміну його корисної експлуатації.

У зв'язку з цим необхідно з'ясувати сутність понять «амортизована сума активу» і «строк корисної експлуа­тації активу». Згідно з П(С)БО 7 «Дохід» амортизована сума — це собівартість активу (або сума, яка заміняє її у фінансових звітах) за відрахуванням ліквідаційної вар­тості. Строк корисної експлуатації — очікуваний період використання активу підприємством або кількість вироб­лених одиниць продукції чи інших подібних одиниць, яку підприємство сподівається отримати від цього акти­ву.

Ліквідаційна вартість — чиста сума, яку підприємство сподіваєть­ся одержати за актив по закінченні строку його корисної експлуа­тації після відрахування очікуваних витрату зв'язку з вибуттям.

Згідно з П(С)БО 7 об'єкт основних фондів амортизу­ється фактично до досягнення ним ліквідаційної вартос­ті, яку підприємство встановлює самостійно.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Метод амортизації об'єкта основних засобів підпри­ємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його викорис­тання.

Можливість його зміни розглядається у разі зміни очікуваного способу одержання від його використання економічних вигод.

Амортизація об'єкта основних засобів за новим мето­дом нараховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

Нарахування амортизації:

—починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів визнано активом;

—припиняється з місяця, наступного за місяцем ви­буття об'єкта основних засобів;

—зупиняється (тимчасово) на період реконструкції, модернізації, добудови (переобладнання) і консервації об'єкта основних засобів.

Сума амортизації до бюджету не стягується.

Кожне підприємство має право обрати найбільш від­повідний метод нарахування амортизації з тих, що пе­редбачені П(С)БО 7:

1). метод прямолінійного списання;

2). прямолінійний метод;

3). метод зменшення залишкової вартості (залишку);

4). комулятивний метод або метод суми цифр років;

5). виробничий метод;

6). податковий метод.

1). Метод прямолінійного списання. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної екс­плуатації активу:

Цей метод є найбільш прийнятним для списання ос­новних засобів, що не підвладні впливу інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, загально-виробниче устаткування та ін.

Таким чином, при застосуванні прямолінійного мето­ду амортизована вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його корисного вико­ристання. Цей метод заснований на припущенні, що су­ма нарахованої амортизації залежить від строку (трива­лості) експлуатації об'єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;

сума зносу накопичується рівномірно;

залишкова вартість об'єкта основних засобів рівно­ мірно зменшується до досягнення ліквідаційної вартості.

Метод прямолінійного списання має свої переваги й недоліки. Переваги методу — простота розрахунку та рівномірность розподілу суми амортизації між облікови­ми періодами, що забезпечують зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації. Недоліком є те, що цей метод не враховує морального зносу, різниці у вико­ристанні виробничої потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

2). Метод зменшення залишкової вартості (залишку). Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на залишкову вар­тість об'єкта на початок звітного року (або первісну вар­тість на дату початку нарахування амортизації). Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості ро­ків корисного використання об'єкта з результату від ділен­ня ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Суму амортизації за рік визначають за формулою:

Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, в момент придбання об'єкта, її обчислюють за формулою:

де — норма амортизації у відсотках, T— кількість ро­ків корисного використання об'єкта.

Норма амортизації за цього методу значно вища, ніж за прямолінійного; значення норми залишається незмін­ним протягом усього терміну використання об'єкта. Ба­за для нарахування амортизації постійно (з року в рік) змінюється. Це забезпечує швидку (прискорену) аморти­зацію об'єкта протягом перших років його експлуатації.

За цього методу залишкова вартість ніколи не дорівню­ватиме нулю. Метод зменшення залишкової вартості ґрунтується на припущенні, що новий об'єкт основних засобів дасть найбільшу віддачу в перший рік його екс­плуатації. Відтак його віддача (продуктивність, потуж­ність) з року в рік зменшуватиметься. Таким чином, протягом першого року експлуатації об'єкта буде отри­мано більше економічних вигод, ніж у кожному наступ­ному.

Отже, економічне обґрунтування цього методу — нара­хування більшої суми амортизації за перший рік викорис­тання об'єкта і поступове її зменшення в майбутньому.

Оскільки при застосуванні цього методу суму аморти­зації нараховують нерівномірно, так само нерівномірно накопичується сума зносу і зменшується залишкова вар­тість. Останнього року експлуатації об'єкта залишкова вартість наближається до ліквідаційної вартості.

Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об'єктів, що піддаються швид­кому моральному старінню, через що термін їхнього ко­рисного використання можна визначити лише приблиз­но. До таких об'єктів належать використовувані в адмі­ністративних цілях транспортні засоби, прилади, засоби зв'язку, меблі, комп'ютери.

3). Різновидом методу зменшення залишкової вартості є метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з ним річна сума амортизації визначається як до­буток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації, об­численої, виходячи з терміну корисного використання об'єкта.

Розрахунок прискореної амортизації здійснюють за формулами:

 

При застосуванні методу прискореного зменшення за­лишкової вартості річна норма амортизації являє собою фіксовану (у відсотках) величину і застосовується до за­лишкової вартості об'єктів основних засобів. При цьому першого року експлуатації об'єкта 03 нараховується найбільша сума амортизації, відтак вона щороку змен­шується.

Передбачувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому остан­нього року експлуатації об'єкта річну суму амортизації обчислюють не за формулою, а як різницю між залишковою вартістю об'єкта на початок останнього року екс­плуатації і передбачуваною ліквідаційною вартістю.

4). Кумулятивний метод, або метод суми цифр років. Ґрунтується на розрахунку так званого кумулятивного коефіцієнта, який, по суті, є нормою амортизації. За такого методу річну суму амортизації визначають як добуток амортизованої вартості та кумулятивного кое­фіцієнта.

Розрахунок амортизації здійснюють за формулою:

Річна сума = (Первісна вартість () — * Кумулятивний

амортизації Ліквідаційна вартість()) коефіцієнт

Кумулятивний коефіцієнт обчислюють на кожний рік використання об'єкта діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного терміну використання об'єкта ОЗ, на суму кількості років його корисного вико­ристання. Сума років (або цифр років) корисної експлу­атації об'єкта — результат додавання порядкових номе­рів років, протягом яких функціонує об’єкт. Якщо термін експлуатації об’єкта тривалий, сума цифр років визначається за формою кумулятивного числа:

Ефект від використання цього методу такий самий, як і від використання методу зменшення залишкової вартості: в перші роки експлуатації списується основна частка первісної вартості, але досягається це не за раху­нок поступового зменшення бази нарахування амортиза­ції, а за рахунок зменшення норми амортизації. Після закінчення останнього року експлуатації об'єкта його за­лишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

5). Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахуван­ня місячної суми амортизації як добутку фактичного мі­сячного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод, за яко­го місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не діленням на 12 річної суми амортизації (або норми амортизації), як при застосуванні прямолінійного мето­ду, методу зменшення залишкової вартості та кумуля­тивного.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизованої вартості на загальний очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) із використанням об'єкта ОЗ:

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об'єкта непотрібна. Однак необ­хідна інформація про очікуваний обсяг виробництва, який може виражатися як у натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах та ін.), так і в грошових. Від­повідно норма амортизації може встановлюватися на штуку, тонну, гривню та ін.

Перевага цього методу полягає в тому, що він забез­печує максимально рівномірний (справедливий) розподіл амортизаційної вартості на вироблену продукцію. Однак його використання обмежене. Він застосовується переду­сім для амортизації основного технологічного устатку­вання (машин, верстатів), за

яким може бути визначено випуск продукції (обсяг робіт, послуг), і основним його недоліком є те, що нерідко важко визначити сумарний виробіток об'єкта. Застосування цього методу можливе для всіх основ­них засобів конкретних підрозділів (цехів, відділень, фі­лій) із нерівномірними обсягами виробництва.

Різні методи розрахунку амортизації можуть застосо­вуватися до різних груп (об'єктів) основних засобів. Більше того, якщо окремі компоненти основного засобу мають різні терміни корисного використання, їх можна амортизувати окремо від усього об'єкта і навіть із засто­суванням різних методів амортизації.

При нарахуванні амортизації термін корисної екс­плуатації та ліквідаційна вартість мають переглядатися, особливо у випадку зміни первісних характеристик об'єкта (модернізація, дооцінка та ін.). Крім того, мож­лива й зміна методу нарахування амортизації. Такі змі­ни розкривають у примітках до фінансових звітів.

Для вибору економічно обґрунтованого методу амор­тизації слід порівняти результати нарахування аморти­зації для одного об'єкта.

Необхідно узагальнити дані обчислення амортизацій­них відрахувань і залишкової вартості у наведених вище прикладах з метою вибору методу (методів) нарахування амортизації.

Підприємство може найшвидшими темпами покрити витрати на придбання виробничого устаткування, вико­ристовуючи методи зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод нарахування зносу. Цей висновок вип­ливає із швидкого зниження залишкової вартості устат­кування в перші роки експлуатації.

6). Податковий метод. Відповідно до чинного в Україні податкового законодавства під час обчислення підприємствами податку на прибуток амортизація основних фондів має нараховуватися згідно вимогам статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».Законом передбачено поділ основних фондів застосування різних норм амортизації.

Згідно податкового законодавства амортизаційні відрахування розраховуються як добуток норми амортизації та балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

АВ кварт. = , де

Ба – балансова вартість.

Норми амортизації:

Група 1 – 2%, до якої належать будівлі, споруди, передавальні пристрої і т.д.;

Група 2 –10% - автомобілі, офісні меблі, оптичні прибори, інструменти;

Група 3 – 6% - до цієї групи належать об’кти, що не ввішли до груп 1, 2 і 4.

Група 4 – 15% - обчислювальна техніка, телефони, мікрофони, рації.

 

Задача

Первісна вартість обладнання – 21200 грн., ліквідаційна вартість – 1700 грн., строк корисного використання об’єкта – 10 років. Основний засіб відноситься до 2-ої групи основних засобів. Розрахувати амортизаційний знос об’єкта методоми амортизації.

 

Розв’язання.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

;

Звідси розрахунок:

Рік Сn, грн На, % Авр, грн Авнак, грн Сзал, грн
Дата придбання 21 200,00 -------- -------- -------- 21 200,00
  21 200,00 20,00 4 240,00 4 240,00 16 960,00
  21 200,00 20,00 3 392,00 7 632,00 13 568,00
  21 200,00 20,00 2 713,60 10 345,60 10 854,40
  21 200,00 20,00 2 170,88 12 516,48 8 683,52
  21 200,00 20,00 1 736,70 14 253,18 6 946,82
  21 200,00 20,00 1 389,36 15 642,55 5 557,45
  21 200,00 20,00 1 111,49 16 754,04 4 445,96
  21 200,00 20,00 889,19 17 643,23 3 556,77
  21 200,00 20,00 711,35 18 354,58 2 845,42
  21 200,00 20,00 1 145,42 19 500,00 1 700,00

 

 

Метод прямолінійної амортизації передбачає, що протягом усього строку корисного використання об’єкта основних фондів його вартість, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) на поточні витрати підприємства та відноситься на собівартість виготовленої продукції, виконаних робіт та послуг, що надаються. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

,

де Са – амортизаційна вартіст;

Т – кількість років корисного використання об’єкту;

Т=10

САПЛ

СП– первинна вартість об’єкту;

СП=21200 грн.

СЛ– ліквідаційна вартість об’єкту;

СЛ=1700 грн.

СА=21200-1700=19500грн.

 

Рік Сn, грн На, % Авр, грн Авнак, грн Сзал, грн
Дата придбання 21 200,00 -------- -------- -------- 21 200,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 1 950,00 19 250,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 3 900,00 17 300,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 5 850,00 15 350,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 7 800,00 13 400,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 9 750,00 11 450,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 11 700,00 9 500,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 13 650,00 7 550,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 15 600,00 5 600,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 17 550,00 3 650,00
  21 200,00 10,00 1 950,00 19 500,00 1 700,00

 

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

, де

– річна норма амортизації

0,515601

Отримані розрахунки занесемо до таблиці.

 

Рік Сn, грн На, % Авр, грн Авнак, грн Сзал, грн
Дата прид 21 200,00 -------- -------- -------- 21 200,00
  21 200,00 22,30 4 727,97 4 727,97 16 472,03
  21 200,00 22,30 3 673,55 8 401,52 12 798,48
  21 200,00 22,30 2 854,28 11 255,80 9 944,20
  21 200,00 22,30 2 217,73 13 473,53 7 726,47
  21 200,00 22,30 1 723,14 15 196,67 6 003,33
  21 200,00 22,30 1 338,85 16 535,52 4 664,48
  21 200,00 22,30 1 040,26 17 575,78 3 624,22
  21 200,00 22,30 808,26 18 384,04 2 815,96
  21 200,00 22,30 628,01 19 012,05 2 187,95
  21 200,00 22,30 487,95 19 500,00 1 700,00

 

 

 

Кумулятивний метод, ще називають методом списання вартості за сумою кількості років. Річна сума амортизації обчислюється:

АВрА* К, де

К – кумулятивний коефіцієнт, який обчислюється так:

 

К =

років строку служби об’єкта = 1+2+3+4+5+6+7+8+9+10=55

К1=10/55=0,1818;

К2=9/55=0,1636;

К3=8/55=0,1455;

К4=7/55=0,1273;

К5=6/55=0,1091;

К6=5/55=0,91;

К7=4/55=0,727

К8=3/55=0,054

К9=2/55=0,364

К10=1/55=0,0182

 

Рік Сn, грн На, % Авр, грн Авнак, грн Сзал, грн
Дата придбання 21 200,00 -------- -------- -------- 21 200,00
  21 200,00 18,18% 3 545,45 3 545,45 17 654,55
  21 200,00 16,36% 3 190,91 6 736,36 14 463,64
  21 200,00 14,55% 2 836,36 9 572,73 11 627,27
  21 200,00 12,73% 2 481,82 12 054,55 9 145,45
  21 200,00 10,91% 2 127,27 14 181,82 7 018,18
  21 200,00 9,09% 1 772,73 15 954,55 5 245,45
  21 200,00 7,27% 1 418,18 17 372,73 3 827,27
  21 200,00 5,45% 1 063,64 18 436,36 2 763,64
  21 200,00 3,64% 709,09 19 145,45 2 054,55
  21 200,00 1,82% 354,55 19 500,00 1 700,00

 

 

 

Податковий метод.

АВ кварт. = , де

Ба – балансова вартість.

 

Рік Квартал Сn, грн На, % Авр, грн Авнак, грн Сзал, грн
Дата придбання 21 200,00 -------- -------- -------- 21 200,00
    21 200,00 10,00% 2120,00 2120,00 19080,00
    21 200,00 10,00% 1908,00 4028,00 17172,00
    21 200,00 10,00% 1717,20 5745,20 15454,80
    21 200,00 10,00% 1545,48 7290,68 13909,32
    21 200,00 10,00% 1390,93 8681,61 12518,39
    21 200,00 10,00% 1251,84 9933,45 11266,55
    21 200,00 10,00% 1126,65 11060,11 10139,89
    21 200,00 10,00% 1013,99 12074,10 9125,90
    21 200,00 10,00% 912,59 12986,69 8213,31
    21 200,00 10,00% 821,33 13808,02 7391,98
    21 200,00 10,00% 739,20 14547,22 6652,78
    21 200,00 10,00% 665,28 15212,49 5987,51
    21 200,00 10,00% 598,75 15811,24 5388,76
    21 200,00 10,00% 538,88 16350,12 4849,88
    21 200,00 10,00% 484,99 16835,11 4364,89
    21 200,00 10,00% 436,49 17271,60 3928,40
    21 200,00 10,00% 392,84 17664,44 3535,56
    21 200,00 10,00% 353,56 18017,99 3182,01
    21 200,00 10,00% 318,20 18336,19 2863,81
    21 200,00 10,00% 286,38 18622,57 2577,43
    21 200,00 10,00% 257,74 18880,32 2319,68
    21 200,00 10,00% 231,97 19112,29 2087,71
    21 200,00 10,00% 208,77 19321,06 1878,94
    21 200,00 10,00% 187,89 19508,95 1691,05
    21 200,00 10,00% 169,10 19678,06 1521,94
    21 200,00 10,00% 152,19 19830,25 1369,75
    21 200,00 10,00% 136,97 19967,23 1232,77
    21 200,00 10,00% 123,28 20090,50 1109,50
    21 200,00 10,00% 110,95 20201,45 998,55
    21 200,00 10,00% 99,85 20301,31 898,69
    21 200,00 10,00% 89,87 20391,18 808,82
    21 200,00 10,00% 80,88 20472,06 727,94
    21 200,00 10,00% 72,79 20544,85 655,15
    21 200,00 10,00% 65,51 20610,37 589,63
    21 200,00 10,00% 58,96 20669,33 530,67
    21 200,00 10,00% 53,07 20722,40 477,60
    21 200,00 10,00% 47,76 20770,16 429,84
    21 200,00 10,00% 42,98 20813,14 386,86
    21 200,00 10,00% 38,69 20851,83 348,17
    21 200,00 10,00% 34,82 20886,65 313,35

Розділ V. Облік грошових коштів.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных