Схема 1. Ознаки держави 5 страница

6. Перга Т. І шляхом екологічної інтеграції // Політика і час. – 2001. – С. 48-51.

7. Політологія: Навчально-методичний комплекс. Підручник. – К., 2004.

8. Селіванов В. Всі ми – частина біосфери// Віче. 1995. № 11.

9. Старостенко Г. Теоретичні відомості демографічних процесів у високоурбанізованих регіонах// Економіка України. 1992. № 2.

10. Туниця Ю.Ю. Екологічний імператив – запорука сталого розвитку// Урядовий кур’єр, - 2000, 15 лютого.

11. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник. – К: Дакор, КНТ, 2006.

Тема 17. ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

План

1. Визначення і загальні елементи теорії політичного прогнозування. Розвиток прогнозування, як науки. Основні види прогнозування.

2. Міжнародне програмування: його типи та етапи.

3. Основні напрями сучасної футурології і її характеристика. Концепція сталого розвитку.

Методичні рекомендації

Прогнозування є своєрідним випереджальним відображенням дійсності, а здатність до нього – є елементом інтелектуальної діяльності, однією з головних функцій свідомості особистості. Стимулює його багатогранна дійсність, яку людина прагне пізнати, подивившись очима розуму у майбутнє (Платон). Таке знання важливе і для прийняття політичних рішень. Адже будь-яка ситуація завжди певною мірою невизначена, і цілком природним є намагання людини знизити рівень цілі невизначеності.

У перехідних суспільствах рівень невизначеності значно зростає, а від сутності бачення майбутнього лякає, сковує ініціативу громадян. Тому суб’єкт політичного процесу, дбаючи про якнайширшу підтримку в суспільстві, особливе місце відводить у своїх програмах моделюванню майбутнього та шляхів його досягнення. На державному рівні постійно відпрацьовують десятки різних програм. Щоб оцінити їх з точки зору оптимальності використовують прогноз (грец. prognosis – передбачення)

У політології розрізняють політичне прогнозування, як наукове дослідження конкретних перспектив політичної ситуації і як практику вироблення прогнозів. Прогноз є науково обґрунтованим судженням про можливі стани об’єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його забезпечення. Прогнозування охоплює спеціальні наукові дослідження конкретних процесів, явищ, подій з метою отримання якісно інших знань, тих, що характеризують перспективи об’єкта дослідження.

Прогноз необхідний для уникнення небажаних результатів розвитку подій, забезпечення перебігу їх у бажаному напрямі. Прогноз, як нове знання існує у таких формах:

- знання про невідомі на момент прогнозування властивості об’єктів реальної дійсності;

- знання про властивості не існуючих на момент прогнозування об’єктів.

У прогнозуванні істотними є два аспекти: 1) пророкує, описує можливі, бажані або небажані перспективи, стани, рішення; 2) передбачає рішення завдяки усвідомленню стану проблеми, використанню інформації про можливі результати цілеспрямованої діяльності. На цій підставі у проблемі прогнозування виділяють два аспекти: теоретико-пізнавальний і управлінський (пов’язаний з можливістю прийняття на основі прогностичного знання певного рішення).

Прогнозування охоплює усі сфери життєдіяльності людини. Щодо суспільного розвитку одним із найважливіших є політичне прогнозування, об’єкт якого - політика (внутрішня і зовнішня), а предмет - пізнання можливих станів політичних подій, явищ, процесів.

Політичне прогнозування – це вироблення обґрунтованого судження, передбачення можливого стану об’єкта політики в майбутньому і альтернативних шляхів і строків здійснення цих змін.

У першому питанні слід висвітлити розвиток прогнозування як науки.

Виділяють три етапи розвитку прогнозування як науки.

І етап (ХІХ – 1 пол. ХХ ст.). Прогнозування всередині національно-політичних систем.

П етап (50-70 рр. ХХ ст.). Міжнародний характер прогнозування (для західних держав) і директивне прогнозування згори (в країнах соцтабору).

Ш етап (з поч. 80-х рр.) Глобальне прогнозування.

У цьому питанні також слід розкрити основні принципи прогнозування, а також його основні види (технологічне, економічне планування, військове та соціальне прогнозування).

У другому питанні потрібно висвітлити і проаналізувати основні етапи міжнародного прогнозування.

1. Підготовчий етап.

2. Інкубаційний етап.

3. Операційний етап.

4. Етап реалізації прогнозу.

Також у цьому питанні доцільно визначити ознаки основних типів міжнародного прогнозування:

1. Стратегічного.

2. Тактичного.

3. Глобального.

У третьому питанні потрібно визначити основні характерні риси та напрямки сучасної футурології (науки, що вивчає перспективи розвитку суспільних процесів).

Також у цьому питанні потрібно висвітлити суть і принципи концепції сталого розвитку і визначити основні завдання сталого розвитку України.

Завдання студентам для самостійної роботи

1. Виділіть основні принципи політичного прогнозування та дайте їм характеристику.

2. Опишіть характерні ознаки внутрішньополітичного, зовнішньополітичного та глобального прогнозування.

3. На основі здобутих знань, спробуйте скласти прогноз майбутнього політичного розвитку України на найближчі 5 років.

Література

1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.

2. Волинець О.О. та ін. Політологія: Навчальний посібник. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005.

3. Заржицький О. Концепція регіональної екологічної політики в Україні: якою їй бути // Право України. – 2001. - № 7.

4. Коваленко А.О. Політичний аналіз і прогнозування. – К., 2002.

5. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології. Львів. 2000.

6. Політологія/ Ф.М. Кирилюк, М.І. Обушний, М.І. Хилько. – К., 2004.

7. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.

8. Політологія / За наук. ред.. А.Колодій. – К., 2003.

9. Суспільна політична думка: Словник довідник/ Уклав О.І Юристовський. – Львів: вид-во «Сполом», 2008.

Таблиці і схеми з курсу «Політологія»

Тема 1. Предмет політології: основні парадигми політології

Таблиця 1. Визначення політики

Схема 2. Класифікація політики

За сферою Економічна, національна, екологічна

суспільного соціальна, науково-технічна,

життя військова

за об’єктом Внутрішня,

впливу зовнішня

Класифікація Державна, політика партій,

політики за суб’єктом політика суспільних організацій

політики і рухів

Політика нейтралітету, політика

національного примирення,

за метою політика «відкритих дверей»,

політика «великого стрибка» та ін.

Таблиця 3. Визначення політики

Таблиця 4. Структура знань про політику

Таблиця 5. Методологічна база політології

Схема 6. Властивості політології як науки

Схема 7. Функції політики

Схема 8. Зв'язок політики з іншими суспільними сферами

Схема 9. Властивості політології як навчальної дисципліни

Тема 4. Розвиток політичної думки в Україні: історія та сучасність

Схема 1. Трикутник влади Станіслава Оріховського

Вівтар (духовна влада)

Священнослужителі Король

Тема 5. Політична влада

Схема 1. Сфери суспільного життя

1 2

3 4

Влада влада

Мета мета

Схема 2. Типи легітимності влади (за Девідом Істоном)

Схема 3. Основні ознаки тоталітарного режиму

Схема 4. Авторитарний політичний режим

Схема 5. Охлократичний політичний режим

Схема 6. Анархічний політичний режим

Схема 7. Демократичний політичний режим

Тема 6. Політична система суспільства і середовище

Схема 1. Структура політичної системи

Схема 2. Політична система (за Девідом Істоном)

соціальне середовище

Вхід Політична система Вихід

вимоги, рішення,

підтримка дії

соціальне середовище

Схема 3. Політична система

Політичні відносини

Автократія Демократія

Політичні інтереси

Політичні і правові норми

Політична свідомість Політична культура

Тема 7. Держава – базовий інститут політичної системи

Схема 1. Ознаки держави

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: