Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Суб'єкти соціально-політичних інтересів суспільства




Насамперед, нагадаємо, що соціальна структура суспільства являє собою всю сукупність різних соціальних утворів і відносин між ними.

Для аналізу соціальної структури існує два підходи, які склалися ще у першій половині ХХ століття – це класовий і стратифікаційний.

Основою класової диференціації суспільства марксизм визначав відносини більших груп людей до власності на засоби виробництва. Виходячи із цього підходу, робимо визначення соціального класу. Відношення до класового принципу соціального поділу суспільства у світових соціологічних і політологічних школах не однозначно; від повного заперечення існування класу по своїй суті, і до визнання існування таких соціальних утворів навіть у суспільстві постіндустріального рівня.

Визнаючи наявність класів, вчені шукали критерії для їхнього визначення. Так, виділялася велика група найманих робітників, власники засобів виробництва, дрібні власники засобів виробництва і т.д. значна робота була зроблена по виділенню так званого середнього класу. Головним можна вважати, що наявність груп, у відношенні яких застосовувався класовий принцип, продовжують існувати навіть на рівні постіндустріального суспільства.

Трансформаційні перетворення, які відбувалися із соціальними утворами в процесі демократичного розвитку, не могли не позначитися на зміні їх ролей у політичному процесі. Це помітно позначилося на визначенні класу, який був сформульований англійськими соціологами в середині ХХ століття. Так, класи – великі групи людей, які різняться своїми економічними можливостями, що впливають на їх стиль життя. Власне багатство й заняття становлять основу відмінностей. Згідно з цими критеріями американські соціологи виділяють такі класи: вищий клас, середній, старий середній, вищий середній, нижчий середній, робітничий клас. Можна відзначити, що помітна тенденція на дрібнення великих груп людей, локалізацію окремих інтересів навіть у складі одного класу.

Що стосується формування страт, то ми можемо побачити величезну кількість різних підходів. Головним питанням залишається - проблема виділення критерію. Якщо ми згадаємо, що страти, як більш мобільні утвори, можуть формуватися навколо інтересів, можуть підсилювати, підвищувати його соціальну значимість, таким чином, можуть виплеснутись в політичну сферу.

Обі концепції не суперечать одна одній. Так, класи, розпадаючись на локальні інтереси, у вигляді груп і шарів, чи навряд, втрачають при цьому свої корінні, принципові відмінності. Періодичні кризові явища, навіть у суспільствах, що демократично розвиваються, показують, що принципові розбіжності ділять суспільства на більші групи людей, у яких можуть виявитися класові ознаки.

Наступною групою соціальних суб'єктів, які можуть формувати політичні інтереси, виступають соціально-етнічні утвори; плем'я, народності, нації, в етнічнім і політичнім значенні, національні групи, у вигляді національних меншин і етнічних груп.

Найменша нерівноправність у сфері національного розвитку, як правило, має своє продовження в політичнім протистоянні. Діапазон соціально-політичних інтересів, які можуть виставити етнічні утвори, може бути дуже великим – від повної національної незалежності на державному рівні, до різного рівня культурно-політичної автономії.

Наступним соціальним суб'єктів можуть виступати соціально-демографічні утвори. В основі існування цих груп лежать полові й вікові відмінності. У процесі життя людини залежно від його віку можуть мінятися його соціальні можливості й соціальний статус. Найбільш яскравий прояв у політичній сфері ці соціальні групи демонструють у період виборчих кампаній, у якості електорату, як результат соціальної політики правлячої сили.

Інтереси соціально-професійних утворів (інтелігенція, службовці, селяни, підприємці) можуть перетворитися в політичні у випадку невдалих дій правлячих сил у яких-небудь галузях економічного життя суспільства.

Інтереси соціально - територіальних утворів є результатом комбінацій великої кількості причин. Але навіть у цих випадках, можна виділити пріоритети, найбільш домінуючі інтереси над іншими. Домінуючий інтерес не просто повинен бути головним або основним, він повинен знаходити підтримку, тією чи іншою мірою відносної більшості проживаючого на конкретній території населення. Виділимо такі критерії: це історичний, економічний, політичний, етнічний.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных