Страху втратити обличчя.

Ефект "розрядки". Коли знижується енергійність менеджера і його здатність відчувати ринок. Наприклад, він може втратити контакт із середовищем, у якому працює компанія, якщо його зовнішні конта­кти засновувалися на старих особистих знайомствах. У такому ви­падку менеджер більше не має уявлення про сучасні технології і не робитиме серйозних спроб у напрямку розвитку необхідних нових навичок. В результаті, його найбільше цікавитиме збереження зіа-іи§ дио, і він не допустить жодного ризику, котрий може оберну­тись провалом.

Ван Ґунстерен також вказує, що у випадку, коли проблема стосується найвищого керівника, можна спостерігати ще кілька симптомів: і най­першим є нерішучість. Це, на його думку, найкращий індикатор набли­ження кризи і свідчення на користь заміни керівництва.

Управління в умовах кризи

Управління в кризовій ситуації вимагає володіння певними навичками. Як правило, криза вимагає негайної реакції всієї організації. Постає по­треба у швидкому прийнятті рішень.

Все більша кількість спеціальних консультантів та інших проблемних експертів пропонують компаніям свої послуги в справі кризового управ­ління. Найчастіше вони займаються тим, що розставляють програми та процеси по своїх місцях і тим самим допомагають компаніям швидко зреагувати на кризу. Фактично найважливіше рішення, котре, врешті, дозволяє вийти з кризи, це те, що було прийнято багато місяців, а то й років тому і передбачало відповідне навчання спеціалістів з кризового управління і розробку відповідного плану дій. Такий план передбачає спосіб виходу з ситуації і поведінку впродовж кількох перших критичних годин - тобто якщо це станеться, ми автоматично починаємо робити те й те.

ШВИДШЕ, ЖОРСТКІШЕ

Як і традиційний тиск часу, кількість нових винаходів також до не-впізнання змінює спосіб та швидкість прийняття ділових рішень.

Перша та найзначніша зміна — поява інформаційних технологій, які дозволяють людям будь-де у світі спілкуватись значно швидше. Інший значний вплив чинить постійно зростаючий темп змін у діловому світі. Ці два феномени міцно пов'язані між собою та живлять одне одного. Мо­жливість майже тої самої миті спілкуватися з особою в будь-якій частині світу приводить до створення глобального ринку. Це, в свою чергу, ро­бить швидкість реакції на ринкові вимоги ключовим елементом конку­рентоспроможності.

Вплив інформаційної технології на те, як ми робимо свою роботу, мо­жна виміряти за допомогою спеціального дослідження. Воно підтвер­джує, що ми тепер більше, ніж раніше, проводимо свій робочий час пе­ред комп'ютерним екраном. Але всюдисущий комп'ютер домінує не ли­ше на нашому столі, усе більше він домінує і в нашому житті, включно зі способом, у який ми спілкуємося. Його роль також збільшується і в при­йнятті рішень.

Висновки, які були проголошені першим комп'ютерним переписом, за­свідчили, що офісні працівники в Сполученому Королівстві тепер прово­дять майже половину (48 відсотків) свого робочого життя, вдивляючись у миготливий екран — і від 1993 року ця цифра зросла на 15 відсотків. Пра­цівники у Сполучених Штатах ще більше залежні, від комп'ютера ніж їхні колеги в Сполученому Королівстві, вони проводять біля терміналу 67 від­сотків свого робочого часу.

Спонсороване менеджерським консультаційним агентством "Сотразз", це дослідження було проведене Кітом Ґріндлі, професором "Ргісе 'У/аіег-Ноизе" кафедри системної автоматизації в Лондонській школі економіки. Згідно його висновків, з 1993 року комп'ютер дійсно почав домінувати в нашому житті. "В результаті змінилась офісна культура", — казав він.

"За короткий трирічний термін традиційні секретарі з монопольним контролем комунікаційної системи поступаються місцем програмним засобам автоматизації колективної роботи, які дозволяють координу­вати спілкування між тими, хто приймає рішення, робочими групами та інформативними ресурсами. А керівник з офісного наглядача пере­творюється на інстанцію, що генерує нові ідеї та відфільтровує їх".

У той самий час, 57 відсотків всіх зовнішніх зв'язків забезпечують ін­формаційні технології, що цілком змінює спосіб, у який певні типи біз­несу взаємодіють із покупцями та постачальниками.

"Інформаційні технології чинять значний вплив на традиційні схеми зв'язків між компаніяіми, їхніми постачальниками та покупцями", — вва­жає професор Ґріндлі.

Як висловився директор однієї з компаній, що працює у галузі інфор­маційних технологій:

"Електронна комерція зробила більше, ніж винесла вирок поштареві, тому що вона більше, ніж просто новий спосіб спілкування. Той факт, що будь-хто, будь-де, у будь-який час може спілкуватися, знімає старі обмеження, які всю повноту контролю асоціювали з центральним офісом. Тепер будь-хто може виробляти ваш товар, і кожне робоче місце може функціонувати як центр управління.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: