Походження синкретичне

Наш вертеп є похідний будиночок з двома поверхами. Зроблений він з тоненьких дощок і картону. Верхній поверх має балюстраду, за балюстрадою відбувається містерія: це Вифлеєм. На нижньому поверсі трон царя Ірода; долівку обклеєно хутром для того, щоб не видно було щілин, якими рухаються ляльки. Кожну ляльку прикріплено до дроту; під долівкою є кінець цього дроту: за цей кінець, придержуючи ляльку, вертепник вводить її в двері і водить у нпрямку, який для неї необхідний. Розмова від імені ляльок відбувається поміж дячками, співаками і бурсаками то пискливим голосом, то басом – відповідно до потребм. Вся друга частина вистави відбувається на нижньому поверсі.

М.Маркевич

Ляльковий театр світського походження.

У Європі – з кінця ХІІ ст.

За змістом – суто український витвір, який виник з розвитком шкільної драми.

Західна Європа не знала подібних видовищ. Польська шопка – пізніша.

Унікальне явище “козацького бароко”.

П. Хропко

ßßß

синтетичний вид народного мистецтва: з явища суто літературного, театрального

ßßß

явище фольклорне, музичне, архітектурне, декоративне, суспільно-політичне.

Вертепна драма… є шкільний тип драми, на якому відобразилися впливи пізнішої шкільної теорії… [вона] далеко розвинула рамки простонародності, визнані теорією. Пристосована для всенародного використання, вона являє собою одне з явищ, що вказують на живий зв’язок старої південноруської школи з життям.

П. Житецький

Походження назви:

- від старослов’янського слова “вертъпъ”, що первісно означало печеру взагалі, і зокрема печеру на околиці Вифлеєму, де народився Ісус Христос.

Згодом вертепом стали називати всі різдвяні вистави про І рода незалежно від того, чи їх виконували ляльки, чи живі актори (“живий” вертеп).

- Морозов П. – від слова “вертітися” (обертатися), бо крутяться на дротах ляльки, крутиться зірка колядників, підлога-сцена.

Походження

Від театру маріонеток[1]:

- в Західній Європі існував незалежно і поряд з містеріями;

- в міру розвитку містерій стає надбанням народної маси.

Різдвяній вертепній виставі передували в південній Русі колядні обряди і пісні частково напівпоганського, частково християнського змісту і характеру, які досі живуть у народному середовищі. На ґрунті цих обрядів і пісень та в залежності від церковного богослужіння розвинулося, з плином часу, драматичне дійство, яке мало за мету наочно представити найважливіші обставини Різдва Христового, дійство просте, нескладне, уривкове.

М.Петров

Походження синкретичне

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: