Вертеп постав, без сумніву, з комбінації релігійної різдвяної драми, витісненої з церковної огорожі на міську площу, і зовсім світської лялькової гри.

І.Франко

Поява

Передумови появи:

Ø розвинена масова театральна культура, володіння глядачами знаковою системою драматургії;

Ø цілком сформовані драматургічні елементи (обрядові дійства, народні ігри тощо);

Ø поширення грамотності;

Ø засвоєння Біблійних (особливо Євангельських) сюжетів;

Ø досвід п”єс-містерій та інтермедій: принципи типізації персонажів, введення до тексту пісенних творів (церковні коляди, канти, жартівливі пісні), елементи народної мови, побудова дії тощо.

Перші згадки - ІІ пол. ХVІ ст.

1586 р. – інструкція Львівської братської школи: відомості про існування вертепу.

1616 р. – у збірці різдвяних віршів Памви Беринди серед інших гравюр – гравіроване зображення вертепу.

1666 р. – у прибутково-видаткових книгах Львівського Ставропігійного братства: запис про видатки на будування вертепу.

1758 – 1769 р. – архівні документи коша Запорізької Січі: повідомлення про існування шкіл, учні яких створювали до Різдва вертепи і показували на хуторах та зимівниках.

Найстаріший запис – зроблений гущинським дяком Іваном Даниловичем (1771 або 1776 рр.) – неповний, лише окремі уривки.

Найповніший текст: Сокиринський вертеп (поставлений київськими бурсаками в с.Сокиринцях Прилуцького повіту на Полтавщині, 1770 або 1771 р.), записаний Павлом Галаганом від київських бурсаків (збереглася копія)..

Вивчення

1860 р. Київ - Мик. Маркевич у книзі “Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян” надрукував повний текст української вертепної драми разом з вступною статтею

ßßß

Час виникнення (1600-1626) – часи гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного, утворення Київської братської школи.

Походження (“через Польщу з Заходу”).

Творці І-ї частини (“значний духовний сановник”).

Носії (“грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки”).

Тема (“благочестив христианам великое происшествие в мире: Рождество Спасителя”).

Мета (“для поддержания в простом народе грекороссийской веры, которую гнали тогда корыстолюбивые иезуиты и крули с магнатами”).

1860 р. – М.С.Щукін у “Вестнике Русского географического общества”, стаття “Вертеп в Сибири”: найповніша інформація про вертеп у Іркутську.

1861р., Москва – М.О.Тихонравов у статті “Начало русского театра”: перший справді науковий аналіз українського вертепу

ßßß

· вертеп як один із початкових етапів становлення професійного театру;

· вперше запроваджено в науковий обіг термін “вертепна драма”;

· вказана еволюція від церковної драми до драми світського характеру.

1865р. – М. Петров, стаття “Мистерии и комедии учителя пиитики в Киевской академии иероманаха Митрофана Довгалевского”

ß

ув’язав появу вертепу з драмами М. Довгалевського.

1866р. – М. Петров, “О словесних науках и литературных занятиях в Киевской академии от начала её до преобразования в 1819 году”.

1870р. – М. Драгоманов “Малороссия в её словесності”

ß

еволюція вертепу.

І.Франко – “Руський театр у Галичині”, “Наш театр”, “Русько-український театр”, “До історії українського вертепу”.

ß

У відродженні українського вертепу вбачав передумову національного поступу і визначав його організацію “головним і найважнішим завданням нашим у справі театральній”.

Вертепна драма, запозичуючи свій зміст із шкільної містерії, переробляла його з більшою самостійністю, ніж той тип шкільної драми, який з’явився пізніше в драматичних творах Довгалевського.

П.Житецький

У вертепі – майже повна відсутність алегорних фігур (окрім Смерті).

Відмінності від католицького вертепу

Композиція

Ймовірно, що найдавніше вертепне дійство являло собою спрощений варіант середньовічної різдвяної містерії, а вертепний театр – містерійну сцену в мініатюрі (одноповерхову) + в антрактах – різдвяні інтермедії, що впліталися у загальномістерійний зміст

ß

зв”язок порушувався, під впливом бароко для відновлення цілісності вертепної містерії комічні сцени – після закінчення частини релігійної

ßßß

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: