Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ставши особливо власністю школи, вертеп прийняв ту подвійну форму, котру адаптувала шкільна драма: поважний текст і веселу інтермедію.




І. Франко

ßßß

барокове явище: поєднання протилежностей, свідоме їх протиставлення при збереженні внутрішньої цілісності певного явища.

 

На відміну від польського – серйозні сцени відокремлені від комічних, які нічим не пов’язані з першими.

Кожна ява - окремі монологи, діалоги, музичні номери (вокальні: хорові, сольні), інструментальні (танцювальні)).

Перша частина

Відзначається відносною постійністю змісту і форми.

За формою близька до шкільної драми.

Схема:

² хор;

² пролог (спів хору, промова Паламаря);

² ряд священних кантів, що перериваються окремими явами п’єси (зображення поклоніння волхвів, пастухів, Ірода та трьох царів, винищення немовлят, плач Рахілі, смерть Ірода)

ßßß

Загальна канва різдвяної містерії

+

Завершений євангельський сюжет

+

Біблійні персонажі

+

Староукраїнська мова з великою кількістю церковнослов’янізмів

+

Вплив неканонічних євангелій та апокрифічних оповідань.

Назви:

v “Драма про Ірода”.

v “духовна дія”.

v “духовна драма”.

v “релігійне дійство”.

v “релігійна дія”

v “духовна частина”.

v “поважна частина”.

v “драматизована сцена про Ірода”.

v “сцени на євангельський сюжет”.

v “сцени релігійного змісту”.

v “інсценівки релігійних легенд”.

v “різдвяна драма”.

v “релігійна драма”.

v “свята” частина.

v “дія на біблійні сюжети”.

v “канонічна релігійна драма”.

v “сцени набожні”.

Ідейно-тематичний зміст першої частини

Євангельський сюжет (майже без змін) Þ наближення до народного сприймання і розуміння.

 

І.Сцена пастухів: у дусі апокрифічних євангелій (від псевдоМатвія і від Хоми) показане їх життя, як вони зустрічають звістку про народження Ісуса, приносять дари і благають у нього для себе щедрот і допомоги у важкій праці.

 

ІІ. Немовля Ісус – захисник поневоленого народу, уособлення добра та світла, переможець зла і морок

ßßß

сприяло утвердженню в народній моралі високих християнських ідеалів.

 

ІІІ. Злочини Ірода та його посіпак: жорстокі вчинки земних правителів – сваволя царських сатрапів і самодурство поміщиків

ßßß

антимонархічна спрямованість, підрив віри в „доброго”царя (суттєва перевага над західноєвропейською ляльковою драмою).

Образна система першої частини

Етнографічне забарвлення – персонажі в українському одязі.

 

Ісус Христос – головний герой всієї вертепної драми (хоча він і не діє поряд з іншими персонажами).

ßß

Ø за Його життя точиться жорстока боротьба між Добром і Злом протягом усієї релігійної дії;

Ø Його врятуванню від Ірода радіють герої світської частини;

Ø сама назва драми: головна подія Різдва Христового.

 

Ірод – образ відтворюється послідовно, по ходу п”єси. Має характерні риси всякого царя-тирана. Допомагав виразити народно-демократичні погляди щодо долі “розкольників”.

Використано прийом сатиричної самохарактеристики

Для загострення конфлікту – відтворюється поступово; думки передчасно не розкриваються (під час зустрічі з волхвами не говорить їм про свої підступні наміри, прикидається спільником Христа).

 

Смерть [2] – виступала втіленням соціальної справедливості, гнівним суддею: “тільки й правди на світі, що смерть; вона не знає, хто бідний, а хто багатий”. Зображана такою, якою її витворила народна фантазія (казки, легенди, колядки)

Музичне оформлення першої частини

Переважно духовна музика:

Хор – більше 10 кантів, 2 коляди, оркестр – один танець.

Функції музичних номерів:

1. Інформаційна (повідомлення про щось): канти ”Пінію время”, “Маленькії чади”,”Твоє бо пернате”.

2. Коментувальна (супровід дії): коляда”Шедше триє царі”, кант „Звізда ідет чудне”.

3. Прогностична (передбачення чогось): канти.”Днесь Ірод грядет”,”Тут смерть виходит”.

4. Повторювальна (музичне оформлення попереднього діалогу чи дії): канти “Отвіщаша йому”, ”Ангел к ним віщаєт”, ”Ірод неситий”.

5. Підсумкова (узагальнення, висновки): кант “Не відав же он”.

6. Возвеличувальна (уславлення Бога): канти “Ангели знижайтеся”, “Слава буди в вишніх Богу”, коляда “Нова рада стала”.

7. Повчальна: кант „Дерзай от смерті”.

8. Розраджувальна (втішення): канти “Перестань ридати”,”Не плач, Рахиле”.

9. Розважальна: козачок „Сопілочка”.

Друга частина

Дуже слабо пов’язана з релігійною дією попередньої частини.

Має цілком світський характер.

Складається з окремих побутових сцен жартівливого характеру, в яких важко простежити єдину сюжетну канву.

ßßß

Лише в трьох сценах згадується Різдво Христове:

1. Дід і баба радіють Іродовій смерті.

2. Москаль розповідає про Ірода.

3. Запорожець вітає глядачів із різдвяними святами.

 

Сюжет у його класичному розумінні визначити майже неможливо.

Жанрові характеристики:

· “світська інтермедія”

· ”світська дія”

· “світська частина”

· “окремі сцени інтермедійного характеру”

· “інтермедійна частина”

· “сцена з реального життя на зразок інтермедії”

· “жартівливі сцени побутового характеру”

· “імпровізовані побутові сцени”

· “світське дійство”

· “низка невеликих інтермедій”

· “сцени з життя народу”

· “дія... світського або народно-побутового змісту”

· “інтермедія народною мовою”..

Сюжет другої частини

Не слід однак шукати в ній (ІІ-й част. - І.С.) органічності і правильного розташування частин: вона є лише ряд епізодичних сцен, які йдуть одна за одною і ледве зв’язані слабким зв’язком.

О.Веселовський

Складається з цілого ряду сцен інтермедійного характеру, які слабо в’яжуться в одну цілість: бо... користується готовими шаблонами та фігурами, виробленими розвоєм театру XVI і XVII в., і не дбаючи про органічну цілість драми, хапає для неї ті фігури й епізоди, що були найпростіші, найефективніші і загально улюблені.

І.Франко

Вистави будувалися за принципом огляду, шляхом нанизування сцен. Завдяки цьому деякі сцени, номери переставлялися, опускалися, з’являлися нові... це характеризує мобільність, динамічність, „відкритість” згаданого принципу, відкриває можливості для імпровізації і варіативності.

Й.Федас

Ідейно-тематичний зміст другої частини

Вільно видозмінювалася залежно від місцевих умов, історичних подій та здібностей автора.

 

Зображення життя та побуту українського суспільства XVIІ – XVIIІ ст.

І. Монолог Москаля – протест проти тілесних покарань у тодішній царській армії.

ІІ. Стосунки Запорожця з шинкарями-жидами Þ пісня Запорожця “Та не буде лучче”.

ІІІ. Антиклерикальна спрямованість: ставлення до уніатів і католиків.

ІV. Шкільна освіта: селянин Клим і учитель Дячок – висміюється і засуджуються курохватські звички дячків-вчителів..

V. Україна – колонія-старець: жебрак Савочка, що канючить гроші на виставу (обмеження вільного переходу селян від одного хазяїна до іншого);

Селянин тягне гармату, за якою простує Артилерист; стогони селянина тонуть у салютах і “многая лєта” на честь царя.

Образна система другої частини

Відображає реальну професійно-етнічну структуру українського суспільства XVIIІ ст.

У зіткненнях персонажів – тогочасні суспільні відносини і антагонізми.

Образ запорожця.

Головна дійова особа.

Уособлення народної сили Þ від нього формуються і на нього спрямовуються окремі сцени вертепу (твердять очевидці, що в 40-х р.XIX ст. зустрічалися вертепи, де замість запорожця – Б.Хмельницький[3]).

Головна ідейна функція: критичне ставлення до дійсності, нищівна сатира і таврування негативних персонажів та їх вад (стосунки з корчмарями, уніатами та католиками).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных