Особливості оподаткування залежно від митного режиму

Згідно Митного кодексу України відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, декларантом можуть бути визначені такі види митного режиму:

1. імпорт;

2. реімпорт;

3. експорт;

4. реекспорт;

5. транзит;

6. тимчасове ввезення (вивезення);

7. митний склад;

8. спеціальна митна зона;

9. магазин безмитної торгівлі;

10. переробка на митній території України;

11. переробка за межами митної території України;

12. знищення або руйнування;

13. відмова на користь держави.

При ввезенні товарів та транспортних засобів на митну територію України декларант обов'язково повинен сплатити податки та збори, передбачені чинним законодавством з урахуванням пільг та особливостей щодо певних товарів:

- ПДВ, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

- мито, відповідно до ставок Митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

- акцизний збір, сплачується за ставками, чинними на день подання вантажної митної декларації.

При вивезенні товарів з митної теріторії України за митне оформлення ВМД справляються митні збори, вивізне (експортне) мито сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими на експорт відповідними законами України, акцизний збір не сплачується при продажі товарів за валюту, ставка оподаткування при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг становить 0 % від бази оподаткування відповідно до Податкового кодексу України.

З метою оподаткування до експорту прирівняні такі операції (пп. 185.1. ПКУ):

- поставка товарів (супутніх послуг), які знаходяться у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 МК;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Не вважаються експортом операції з поставки товарів або послуг за межі митного (або державного) кордону України, що не є об'єктом обкладення ПДВ, звільнені від ПДВ. Тобто такі операції не відображаються в декларації з ПДВ.

Для експортних операцій важливо визначити дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (ст.187. ПКУ), а саме цією датою є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Експорт - оподатковувана операція, експортер має право на податковий кредит за товарами (супутніми послугами), придбаними для експортної поставки. Суми податкового кредиту відображаються в декларації з ПДВ у загальному порядку. Право на бюджетне відшкодування в експортерів також виникає в загальному порядку.

Оскільки експорт можливий і без фактичного вивезення товарів за територію України, проте конкретно з метою обкладення ПДВ такі операції не вважаються експортними, оскільки вони не передбачають складання ВМД, яка могла б підтвердити факт перетину митного кордону України. Це означає, що до цих операцій незастосовні правила оподаткування експортних операцій, а діють загальні правила обкладення ПДВ поставки товарів. Тобто ставка ПДВ застосовується залежно від місця поставки товарів (місце визначається згідно з вимогами Податкового кодексу України). Можливі два різновиди таких «не вивізних» експортних операцій:

- товари передаються нерезиденту на митній території України. Оскільки місце поставки товарів знаходиться на території України, операція обкладається ПДВ за ставкою 20 % і відображається в рядку 1 декларації з ПДВ;

- товари придбано та передано нерезиденту за межами території України. У цьому випадку місце поставки знаходиться за межами митної території України, тому об'єкт оподаткування відсутній.

Для експортної частини бартерної операції застосовуються ті ж правила обкладення ПДВ, що і для експорту з грошовою формою розрахунків. А для зустрічної (імпортної) поставки товарів застосовуються такі правила оподаткування:

- базою оподаткування є митна вартість імпортних товарів, перерахована в гривні за курсом НБУ на кінець операційного дня, у якому товар уперше потрапив під митний контроль. Базу оподаткування визначають митні органи (як правило, на практиці застосовується курс НБУ на дату оформлення ВМД);

- ставка оподаткування - 20 %;

- дата виникнення податкових зобов'язань - дата подання ВМД;

- дата виникнення податкового кредиту - дата сплати «імпортного» ПДВ. Така сума ПДВ відображається у відповідному рядку декларації за звітний період.

Режими реекспорту та реімпорту передбачають повернення товарів на митну територію країни, з якої вони були ввезені: реімпорт - це повернення українських товарів з іншої держави, реекспорт - навпаки, зворотне вивезення іноземних товарів з України. Проте оподатковуються ці режими так само, як і звичайні імпорт та експорт. А законодавством не передбачений розподіл сфер застосування імпорту та реімпорту, з одного боку, й експорту та реекспорту, - з іншого.

Особливості оподаткування при операціях реекспорту полягає в наступному:

1. При реекспорті товарів ПДВ не сплачується.

2. Товари, поміщені у митний режим реекспорту, звільняються від оподаткування вивізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою Митним кодексом України.

3. Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту. Враховуючи, що при вивезенні товарів за межі митної території України застосовується митний режим "експорт", це положення слід застосовувати і при реекспорті.

4. При вивезенні (експорті) товарів за межі митної території в режимі реекспорт під час проходження митного контролю з юридичних і фізичних осіб стягуються митні збори.

Відповідно до Податкового кодексу України у митних режимах імпорту та реімпорту ПДВ сплачується у повному обсязі. Товари, поміщені у митний режим реімпорту, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених Митним Кодексом.

В разі реімпорту товарів протягом шести місяців з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

При зворотному ввезенні заявлених до режиму реімпорту товарів вивізне (експортне) мито повертається власникам цих товарів, або уповноваженим ними особам, якщо воно сплачено при експорті.

Повернення сум вивізного (експортного) мита повинно здійснюватись за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів при виконанні одночасно таких умов

1) зворотне ввезення реімпортованих товарів в Україну здійснюється протягом шести місяців з дати їх експорту;

2) власником цих товарів або уповноваженим ним особами подається заява на повернення сум цього мита;

3) подається в митний орган примірник вантажної митної декларації в режимі експорту, за якою нараховувалось та сплачувалось вивізне (експортне) мито;

4) письмове підтвердження митного органу, якому сплачувалось це мито (або його правонаступнику), про його фактичне надходження на рахунок митного органу чи безпосередньо до бюджету.

Крім цього, особа, яка переміщує товари в режимі реімпорту, повинна сплатити суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих йому при експорті цих товарів, а також відсотки з цих сум. Поверненню підлягають тільки фактично сплачені суми вивізного (експортного) мита.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: