Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора МК-61, МК-52.




 

Програма для рішення ОГЗ для МК-52:

 

Крок Дія Код   Крок Дія Код
  П®х 3          
  П®х 1       ¸  
        П®х 9  
  В­ OE     F x³0  
  F х2          
  П®х 4       F  
  П®х 2       БП  
           
  х®П 9       F  
  F х2       /–/ OL
  +          
  F          
  х®П d     +  
  ¸       х®П а 4–
  F cos –1 1–     с/п  

 

Порядок розв’язання

 

1. Ввести Хвп, натиснути х®П 1, ввести Yвп, натиснути
х®П 2, ввести Хц, натиснути х®П 3, ввести Yц, натиснути х®П 4

2. Після зупинки: зчитати значення a, воно також зберігається
в регістрі А.

3. Натиснути П®х d, зчитати значення Д.

Рішення ОГЗ за допомогою калькуляторів із вбудованими функціями перерахування полярних координат у прямокутні і навпаки здійснюється у такому порядку.

1. Увімкнути калькулятор.

2. Упевнитись, що калькулятор налаштований для роботи у градусній системі (не у радіанах і не у градах), – у верхній частині індикатора виведено DEG (а не RAD і не GRAD).

3. Ввести Хц, натиснути , ввести Хвп, натиснути =, х®М.

4. Ввести Yц, натиснути , ввести Yвп, натиснути =.

5. Натиснути b.

6. Натиснути MR, натиснути а.

7. Натиснути 2ndF, а; на дисплеї зчитати значення Д.

8. Натиснути b, ¸, 6, =, на дисплеї зчитати значення дирекційного кута a у поділках кутоміра (великі поділки відокремлені від малих комою), при отриманні від’ємного значення додати до нього 60: натиснути + 6 0 = зчитати за дисплеї значення a.

Обчислення дальності при її визначенні за допомогою короткої бази роблять за формулою

 

Д= в / tg , (4.22)

 

Обчислення проводять у такому порядку:

 

На обчислювачі СТМ На логарифмічній лінійці
- встановлюють індекс движка по величині за шкалою 1 або 2; - обертанням рухомого круга встановлюють проти індексу движка значення В за шкалою 6; - встановлюють візирну лінію на величину бази за шкалою корпусу лінійки; - движком підводять під візирну лінію величину за шкалою tg або S і T;
- суміщають індекс движка з нульовим радіусом основного круга, знімають дальність на шкалі 6 рухомого круга. - знімають за шкалою корпусу лінійки проти краю шкал движка дальності.

 

Кількість цілих знаків у числі визначають виходячи з величини :

- якщо встановлюють за шкалою tg логарифмічної лінійки (шкалою 1 обчислювача СТМ), то ;

- якщо встановлювали за шкалою S і Т логарифмічної лінійки (шкалою 2 обчислювача СТМ), то .

Приклад 1. Обчислити відстань АВ, якщо на одній із точок перпендикулярно до напрямку АВ відкладений допоміжний базис

в = 45 м, кут = 1-27,3 АВ = 45 / tg1-27,3 = 336 м.

Обчислення горизонтальної дальності по виміряній нахиленій дальності проводять за формулою

, (4.23)

 

Розрахунки проводять у такому порядку:

 

На обчислювачі СТМ На логарифмічній лінійці
- суміщають нульовий радіус рухомого круга з дальністю за шкалою 3; - встановлюють індекс движка на відлік 15- за шкалою 4 і проти індексу на шкалі 3 знімають дальність - встановлюють кінець шкал движка проти дальності за шкалою корпусу лінійки; - риску візира встановлюють на величину 15- за шкалою синусів і проти риски на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність

Приклад 2. Обчислити горизонтальну відстань, якщо дальність нахилу = 4870 м, а кут місця = 1-85, м.

Обробку результатів оберненої засічки по дирекційних кутах (рис.4.11), аналітичним методом проводять у такому порядку:

- визначають прямокутні координати контурних точок (А і В) вирішенням зворотних геодезичних задач, обчислюють дирекційний кут і відстань ВА;

- змінюють дирекційні кути і на 30-00 і обчислюють кути А і В:

 

А = - , В = - , (4.24)

- обчислюють кут

 

= - , (4.25)

 

 

Рисунок 4.11 – Схема оберненої засічки за дирекційними кутами

 

 

- обчислюють відстані від контурних точок до точки, координати якої визначають за формулами

 

, , (4.26)

 

- вирішенням прямих геодезичних задач обчислюють координати точки Р стосовно точок А і В. Різниця в координатах не повинна перевищувати 20 м, якщо координати контурних точок взяті з каталогу (списку) координат геодезичних мереж, і 50 м, якщо координати визначались по карті масштабом не менше 1:50000.

За кінцеві координати точки беруть середнє арифметичне значення, якщо різниці у координатах точки не перевищують допустимих значень.

 

4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів

 

Орієнтири призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказання і доповідей про розвідані цілі, а також визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості стосовно орієнтирів.

Орієнтири вибирають справа наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою, і кожному із них присвоюється свій номер.

За орієнтири вибирають окремі місцеві предмети, що ясно спостерігаються, які противник не може знищити і стосовно яких легко передавати цілевказання.

Усі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, є обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять у схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником.

У ході наступу у міру просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ.

За кожним орієнтиром визначають із спостережного пункту дирекційний кут та дальності і готують схему орієнтирів. Відстані до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або окомірно, кути визначають за допомогою приладів.

Схема орієнтирів (рис.4.12) являє собою креслення вільного масштабу, на яке у перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки. При перенесенні схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять:

- умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати;

- лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку;

- орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній – ближче, дальній – далі від точки СП) і біля кожного орієнтиру підписують умовну назву орієнтиру, його номер, дирекційний кут і відстань до нього в метрах;

- напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтиру, на яку наводилося перехрестя приладу при вимірюванні кутів.

У заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив, і вказується дата відпрацювання.

 

 

 


Рисунок 4.12 – Схема орієнтирів

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных