РЕОСТАТНІ ВИПРОБУВАННЯ ТЕПЛОВОЗІВ

Загальні положення

Реостатні випробування можуть бути контрольні і повні.

Контрольні реостатні випробування проводити при:

· - наявності записів машиністів у журналі технічного стану тепловоза про ненормальну роботу генератора чи електроустаткування (недостатня потужність, димний вихлоп, незадовільна робота реле переходів і вузла автоматичного регулювання потужності, кидки струму чи напруги при зрушуванні з місця чи переведенні штурвала контролера на другу позицію й ін.);

· - систематичній перевитраті палива окремим тепловозом;

· - вийманні і розбиранні окремих циліндрових комплектів;

· - заміні колінчатого чи кулачкового валів, заміні більше трьох паливних насосів високого тиску, об'єднаного регулятора дизеля, турбокомпресора;

· - заміні кожної з нижченаведених складальних одиниць: дизеля, тягового генератора, синхронного збудника, випрямної установлення, розподільного трансформатора, блоків БУВ, УВВ, трансформаторів постійного струму і напруги, реле переходів, резисторів у колі котушок реле переходів.

А також після поточних ремонтів ПР1, ПР2 для перевірки регулювання електропередачі.

При планових контрольних реостатних випробуваннях, перевірки і регулювання виконувати в такому ж порядку, як і при повних, але по скороченій програмі, при позапланових у залежності від характеру ремонту.

Мета контрольних реостатних випробувань - перевірка теплових параметрів і потужності дизель-генераторної установлення, регулювання електроустаткування тепловоза, приробітку замінених деталей.

Повні реостатні випробування проводити при поточному ремонті ПР-3, вони поділяються на два цикли:

· Обкатний – на протязі чотирьох годин;

· Здавальний — на протязі однієї години.

Мета обкатного циклу - припрацювання деталей дизель-генератора, компресора, електричних машин і інших агрегатів, остаточне регулювання параметрів дизеля і тягової передачі, а також усунення виявлених несправностей.

В процесі обкатного циклу передбачені короткочасні зупинки для перевірки стану окремих вузлів і регулювання, дозволяється усунення дрібних несправностей, що не потребують розбирання. Час, витрачений на регулювання й усунення виявлених несправностей, в обкатний час не входить.

Мета здавального циклу - здача всього силового обладнання тепловоза, повністю укомплектованого, відрегульованого і перевіреного на всіх режимах.

Під час здавального циклу не допускаються:

· додаткове регулювання дизель-генератора й електроапаратури;

· зупинка дизель-генератора за винятком аварійних випадків.

Якщо під час здавального циклу виявилася необхідність заміни найважливіших деталей (циліндрові втулки, вкладиші підшипників колінчатого вала, поршні і їх кільця) чи складальних одиниць, то проводяться повторні випробування, тривалість яких залежить від характеру дефекту.

Після загального збирання тепловоза його готують до реостатних випробувань, для чого його повністю екіпірують, відповідно до карти змащування заправляють мастилом всі агрегати і вузли, виміряють опір ізоляції в електричних ланцюгах, перевіряють напругу акумуляторної батареї, прокачують паливну і масляну системи, звертаючи увагу на стан герметичності трубопроводів.

Перед пуском дизеля при відкритих індикаторних кранах провертають вручну на декілька обертів колінчастий вал, перевіряють відповідність робочим положенням вентилів і кранів систем дизеля, проводять зовнішній огляд дизеля і прибирають всі зайві предмети.

Для контролю режимів настроювання електроустаткування пульт реостатної станції повинен, бути обладнаний відповідними приладами, сигнальними лампами для визначення точок спрацьовування реле переходів, а також стендом для ручного керування блоком БУВ. Пульт реостатної станції підключити до тепловоза за допомогою штепсельного рознімання «Р» у правій високовольтній камері.

Для роботи на тепловозі необхідні: мегомметри (напругою 500 В і 1000 В, клас точності 1,0), тестер, ручний тахометр класу 1,0, щуп для виміру зазору під упором обмеження потужності дизеля.

Рідинний реостат повинен бути розрахований на максимальну напругу 1000 В і тривалий струм 4500 А, (при потужності 1900 кВт), дозволяти короткочасну реалізацію струмів до 9000 А при напрузі 200 В на протязі не більше двох хвилин.

Рідинний реостат навантаження призначений для проведення реостатних випробувань тепловозів, під час яких перевіряється правильність і надійність роботи дизель-генераторної установлення (рис. 8.1).

Рис. 8.1 – Рідинний реостат для випробування тепловозів

1-бак; 2,6-бічна стійка; 3-нерухомий електрод; 4-рухомий електрод; 5-перекладина; 7-привід реостата; 8-кронштейн привода; 9-труба для зливу води; 10-напірна труба; 11-запірний вентиль;

12-електричний нагрівач

Реостат навантаження складається з бака 1 зварної конструкції, на одній із стінок якого є напірна труба 10 і труба 9 для зливу надлишку води при наповненні бака, а також для зливу піни, що утворюється при проведенні реостатних випробувань. В нижній частині бака є труба із запорним вентилем 11 для повного зливу води з бака. Крім того, в нижній частині бака можуть бути встановлений нагрівальні елементи 12 для підігріву води в зимовий час при коротких проміжках часу між випробуваннями. Якщо підігрів води в баці за місцевих умов необов'язковий, фланці кріплення елементів можна заглушити.

Бічні стійки 2 та 6 зварної конструкції, вони мають направляючі, по яких пересувається пересувний електрод 4. На лівій стійці кріпиться кронштейн 8 для приводу реостата, а на правій — обмежувальні скоби врівноважуючого вантажу. Зверху бічні стійки зв'язані щаблиною, на якій укріплені блоки і кінці канатів.

Пересувний електрод складається з чотирьох пластин. Він виконаний з двох частин, сполучених між собою ізоляторами: підвіски і рами.

Рама по кінцях має чотири направляючі ролики, змонтовані на підшипниках. Нерухомий електрод складається з п'яти пластин, сполучених в нижній частині двома сталевими смугами для більшої жорсткості. Привід реостата змонтований на плиті зварної конструкції і включає: електродвигун, електромагнітне гальмо, двоступінчастий черв'ячний редуктор, барабан для намотування троса і пристрій, який контролює положення пластин рухомого електроду. Керування рідинним реостатом виконується із будівлі посту реостатних випробувань (рис. 8.2).

Рис. 8.2 – Пост реостатних випробувань

1-стіл майстра реостатних випробувань; 2-шафа для пристосувань; 3-рідинній реостат;

4-пульт керування із записуючим пристроєм; 5-електрошафа; 6-кремнійовий випрямляч;

7-звукопоглинаюший шар; 8-тепловоз, що проходить випробування

Перед під'єднуванням тепловоза до реостата перевіряють опір ізоляції електричних ланцюгів тепловоза і реостата. Опір ізоляції виміряють мегомметром на 500 В. Опір ізоляції повинен бути для високовольтних ланцюгів не менше 1,0 МОм, для низьковольтних - не менше 0,5 МОм.

Тепловоз до реостата підключають з таким розрахунком, щоб довжина кабелів від позитивних і негативних пластин реостата не відрізнялася більше 200 мм. Від'єднавши кабелі від рухомих частин електропневматичних контакторів тепловоза, замість них під'єднують кабелі від рухомих пластин реостата, а кабелі від нерухомих мінусових пластин реостата підключають до шунта амперметра тягового генератора. Вмикач реле заземлення відключають. До спеціальної розетки «Для реостатних випробувань» підключають штепсельну вставку, що з’єднує пульт управління реостата з ланцюгами управління тепловоза. Над трансформатором постійного струму (ТПТ) встановлюють технологічний магнітний екран з міді або сталі.

Реостатні випробування ведуть при поступовому збільшенні частоти обертання вала дизеля і навантажують генератор від мінімальних значень до максимальних. При цьому контролюють і при необхідності регулюють наступні параметри дизеля і генератора:

· частоту обертання колінчастого вала;

· роботу регулятора граничної частоти обертання;

· тиск стиснення в кожному циліндрі;

· рівномірність навантаження циліндрів;

· установку упорів, що обмежують максимальну подачу палива з урахуванням барометричного тиску і температури навколишнього середовища;

· роботу електричної схеми на неробочому ході;

· зовнішню характеристику генератора;

· характеристику аварійного режиму;

· вузли обмеження струму і автоматичного регулювання потужності (АРП);

· реле переходів.

Частота обертання колінчастого вала регулюється електромагнітами електрогідравлічного управління об'єднаного регулятора.

Настройку регулятора граничної частоти обертання вала дизеля проводять зміною сили пружини граничного регулятора. Граничний регулятор повинен спрацьовувати при плавному підвищенні частоти обертання понад допустиму.

Тиск стиснення в циліндрах є показником герметичності циліндрів і ступеня прироблення деталей циліндропоршневої групи, і виміряють його максиметром при прогрітому дизелі і мінімальних частотах обертання вала на другій і третій хвилині після виключення подачі палива в циліндр, в якому проводиться вимірювання. При тиску стиснення менше встановленого перевіряють величину камери стиснення, чистоту отворів індикаторних кранів і справність вимірювального приладу. Різниця тиску стиснення між циліндрами не повинна бути більше 0,3 МПа.

Навантаження по циліндрах регулюють по значеннях температур випускних газів на виході з циліндрів і тиску згоряння палива. Температуру відпрацьованих газів регулюють зміною кількості палива, що подається, в циліндри, а коректування тиску згоряння проводять шляхом зміни кута випередження подачі палива в межах норм, що допускаються.

Регулюють дизель і по приведеній потужності. При однаковій подачі палива в циліндри дизеля його потужність змінюється залежно від атмосферного тиску і температури навколишнього повітря, оскільки, наприклад, при підвищенні температури і пониженні тиску, повітря стає розріджене і його менше (по масі) потрапляє в циліндр дизеля, а значить менше кисню буде для згоряння однієї і тієї ж кількості палива.

Щоб добитися максимальної економічності дизеля при нормальному його теплотехнічному стані, при реостатних випробуваннях дизель регулюють на приведену потужність, тобто на потужність, відповідну температурі і тиску навколишнього середовища ділянки, де експлуатується тепловоз. Збільшення потужності проти значень, що допускаються повинне бути не більше ніж на 20 кВт. Приведена потужність дизель-генераторної установлення регулюється шляхом зміни зовнішньої характеристики генератора.

Після реостатних випробувань тепловози, що випускаються з ремонту ПР-3, обкатують з поїздом для перевірки якості ремонту вузлів екіпажної частини, тягових електродвигунів, а також правильності настройки вузлів електричної схеми. Зокрема, при обкатці з поїздом перевіряють струми спрацьовування реле переходів, розподіл струму по окремих групах тягових електродвигунів, відсоток ослаблення поля тягових електродвигунів при русі тепловоза в обох напрямах. Зразу ж після обкатки перевіряють мегомметром стан ізоляції електричних ланцюгів тепловоза в «гарячому стані».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: