Четверта стадія раку легенів. 5 страница

o можуть виникати судоми гомілкових м’язів.

Рухова форма свинцевого поліневриту супроводжується розвитком парезів та паралічів.

Найчастіше уражається група розгиначів кистей і пальців рук, значно рідше – група згиначів. Ранніми ознаками цієї форми є ослаблення сили в згиначах кисті і пониження їх збудливості. Пізніше розвивається так звана висяча кисть, з часом приєднується атрофія м’язів.

Енцефалопатія відноситься до найбільш тяжких синдромів свинцевої інтоксикації. Клінічними ознаками енцефалопатії є:

· асиметрія іннервації черепних нервів;

· анізокорія;

· інтенційний тремор рук;

· посмикування в окремих м’язових групах;

· гіперкінези;

· геміпарези;

· атаксія;

· ністагм;

· дизартрія;

· можуть спостерігатися мозкові розлади у вигляді судинних кризів.

В клінічній картині свинцевої інтоксикації можуть спостерігатися зміни з боку органів травлення:

· свинцева кайма - лілово-сіра смужка по краю ясен;

· досить часто люди, які контактують зі свинцем, мають скарги на:

o відчуття металічного присмаку в роті;

o печію;

o нудоту;

o поганий апетит;

o періодичний переймоподібний біль в животі;

o нестійкі випорожнення: часті запори, які змінюються поносами.

· найбільш тяжким синдромом ураження шлунково-кишкового тракту є свинцева колька, яка супроводжується артеріальною гіпертензією.

Розпізнають початкову, легку і виражену форму інтоксикації.

Діагноз свинцевої інтоксикації встановлюють на основі ретельно зібраного професійного анамнезу, даних об’єктивного обстеження, результатів лабораторних досліджень (ретикулоцитоз, збільшення числа еритроцитів з базофільною зернистістю, зниження вмісту гемоглобіну, підвищеної екскреції з сечею d-амінолевулинової кислоти і копропорфірину в креатиніні).

Лікування.

Основним лікувальним, а також профілактичним заходом є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Найбільш ефективними засобами, що сприяють виведенню свинцю є комплексони: тетацин-кальцій і пентацин.

Тетацин-кальцій вводять внутрішньовенно струминно повільно, по 20 мл.

Пентацин є більш ефективним препаратом, його вводять внутрішньовенно струминно повільно по 20 мл.

Широко використовується D-пеніциламін.

Лікування поєднують з вітамінотерапією, транкві­лізаторами.

З фізіотерапевтичних процедур рекомендують хвойні ванни, чотирикамерні ванни з сіркою, масаж.

Рекомендують курортне лікування.

Профілактика.

1) Всі працівники, які працюють в умовах можливого контакту з свинцем та його сполуками, один раз на рік повинні проходити медичні огляди.

2) З метою профілактики таким працівникам рекомендують призначати пектини, які містяться в плодах і коренеплодах (яблуках тощо).

3) Працівникам рекомендують щоденно приймати вітамін С протягом 1 місяця не рідше ніж 2 рази на рік.

Інтоксикація пестицидами.

Широка хімізація сільського господарства передбачає постійне збільшення засобів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Разом з тим, використання отрутохімікатів (пестицидів) в сільськогосподарських роботах як хімічних засобів захисту рослин постійно збільшує число осіб, які контактують з ними.

Цей контакт відбувається при транспортуванні, зберіганні, і видачі засобів протравлення насіння, обприскуванні рослин. При виконанні вказаних робіт можуть виникати умови для попадання в організм робітників токсичних сполук в кількостях, які здатні викликати інтоксикацію.

За характером призначення пестициди поділяють на такі основні групи:

· акарициди – для боротьби з рослинними кліщами;

· бактерициди – для знищення бактерій;

· гербіциди – для боротьби з бур’янами;

· зооциди – для боротьби з гризунами;

· інсектициди – для знищення комах.

Всі пестициди за характером діючої речовини можна розділити на такі основні групи:

· хлорорганічні;

· фосфорорганічні;

· ртутьорганічні;

· миш’яковмісні;

· похідні карбамінової кислоти (карбамати);

· нітрофенольні.

Інтоксикації хлорорганічними сполуками.

Хлорорганічні сполуки використовуються в сільському господарстві для знищення шкідників плодових дерев, зернових, овочевих і польових культур. Використовуються у вигляді аерозолів, дустів, емульсій і розчинів.

Для інтоксикації хлорорганічними сполуками, які надходять в організм в основному через дихальні шляхи, найбільш характерним є:

· ураження слизових оболонок очей і глотки;

· риніт;

· носові кровотечі;

· кашель.

При попаданні пестицидів цієї групи в організм через шлунково-кишковий тракт у робітників з’являється:

· нудота;

· блювання;

· біль в животі;

· пронос.

При забрудненні шкірних покривів спостерігаються:

· дерматити;

· екземи;

· частіше алергічного характеру.

При гострих інтоксикаціях швидко розвиваються симп­томи ураження центральної нервової системи.

Хронічна інтоксикація може ускладнюватись розвитком легенево-серцевої недостатності, бронхоектатичної хвороби і бронхіальної астми.

Лікування.

1) При гострій інтоксикації потерпілого необхідно:

a) винести із забрудненої зони;

b) очистити шкірні покриви;

c) промити слизові оболонки 2% розчином натрію гідрокарбонату, чи ізотонічним розчином натрію хлориду.

2) При подразненні слизової оболонки носа (риніт, чхання): закапують в ніс 2-3-процентний розчин ефедрину.

3) При подразненні трахеї, бронхів (стійкий кашель) хворим дають тепле молоко, добавляючи в нього 2% розчин натрію гідрокарбонату (1/4 чайної ложки на 1 склянку) чи наполовину з лужною мінеральною водою, гірчичники на груди, всередину – кодеїн. Рекомендують інгаляції кисню.

4) При збудженні використовують барбітурати (обережно!).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: