Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Збереження документа




Необхідно виконати команду Файл→Сохранить або на- тиснути на кнопку у вигляді дискети на панелі інструментів.

При першому збережені з‟являється вікно Сохранение до- кумента, за допомогою якого можна зберегти документ у необ- хідне місце і дати назву документу. У полі Тип файла вибрати формат, у якому буде збережений документ. При повторному збережені діалогове вікно Сохранение документа не виводить- ся і документ автоматично зберігається у тому самому файлі.

Щоб зберегти документ під іншим ім‟ям або в іншу папку необхідно виконати команду Файл→Сохранить как, після чого

з‟явиться вікно Сохранение документа.

 

Закриття документа

Необхідно вибрати команду Файл→Выход або скориста- тися червоною кнопкою з хрестиком на рядку заголовка або ви- користати комбінацію клавіш Alt+F4, Ctrl+W.

 

Операції з текстом

 

Дення тексту

При введені тексту слід вибрати його шрифт, розмір, фор- мат. Для введення тексту курсор встановлюється у відповідну позицію на екрані і починається набір за допомогою клавіатури. Пересувати курсор можна за допомогою клавіш керування кур- сором або мишкою.

Символи можуть вводитися у режимі заміни або вставки. У режимі заміни введений символ замінює той символ на якому знаходиться курсор. У режимі вставки частина рядка, що розмі- щена праворуч від курсора зміщується на одну позицію і символ вводиться на вільне місце. Перемикання між режимами вводить- ся за допомогою клавіші Insert.

Клавіша Backspace використовується для вилучення сим-

волу ліворуч від курсора, а Del – праворуч.

У редакторі Word є можливість переносити слова за допо- могою команди меню Сервис→Расстановка переносов чи Сер- вис→Язык→Расстановка переносов.

Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу Enter, то редактор переходить на новий рядок з абзацу. Для переходу на наступний рядок без абзацу використовують комбінацію кла- віш Shift+Enter.

 

Переміщення за текстом

Здійснюється за допомогою мишки, використовуючи лі- нійки прокрутки та за допомогою клавіш:

[←], [→] – переміщення ліворуч, праворуч;

[↑], [↓] – переміщення на рядок вгору, на рядок вниз;

[Page Up], [Page Dn] – переміщення на розмір вікна вгору або вниз;

[Home], [End] – переміщення на початок та закінчення рядка;

 

[Ctrl+Home], [Ctrl+End] – переміщення на початок та закінчення тексту.

 

Виділення тексту

Це одна з найважливіших операцій, оскільки редагування можливе лише з виділеним фрагментом тексту.

Для виділення фрагмента тексту використовують такі опе-

рації:

Виділити за допомогою мишки при натиснутій лівій кноп- ці (принцип перетягування).

За допомогою клавіші Shift та клавіш переміщення за текс- том (одночасно)

Існують наступні способи виділення всього тексту: скористатися комбінацією клавіш Ctrl+A; виділити мишкою.

 

Реагування виділеного фрагмента

Редагування документа – це внесення змін у текстовий документ.

Вилучений фрагмент тексту можна вилучити, перемістити, скопіювати. Для таких операцій використовують буфер обміну, за допомогою якого редактор Word може обмінюватися інфор- мацією з іншими програмами Windows.

Копіювання (при виділеному фрагменті тексту) виконуєть- ся так:

1) за допомогою команди Правка→Копировать;

2) за допомогою відповідного інструмента (Копировать) з панелі інструментів;

3) за допомогою контекстного меню, в якому вибрати пункт Копировать;

4) за допомогою комбінації клавіш Ctrl+C.

Скопійований фрагмент зберігається у буфері обміну доти, доки в нього не буде занесений новий фрагмент. Цей фрагмент можна встановити в будь-якій іншій частині тексту. Вставка та знищення тексту виконується аналогічно, як і копіювання тільки з вибором конкретної опції.

Вставлення тексту здійснюється таким чином: Прав- ка→Вставить, значок з панелі інструментів, Контекстное меню→Вставить, Ctrl+V.

 

Видалення тексту здійснюється так: Правка→Вырезать, Контекстное меню→Вырезать, Ctrl+X, клавіша Del, B ack- spase.

 

ук та заміна тексту

Режим пошуку зазначеного фрагмента тексту здійснюється командою Правка→Найти або за допомогою комбінації клавіш Ctrl+F. Ця команда відкриває доступ до діалогового вікна Най- ти (рис. 1.9).

 

 

Рисунок 1.9 – Вікно пошуку та заміни тексту

 

У полі Найти необхідно ввести розшукуване слово або фразу. У списку Направление потрібно зазначити, в якому на-

прямку проводити пошук: вперед, назад чи за всім текстом.

Замість наведених символів можна вводити знаки: знак «?» означає будь-яку одну букву;

знак «*» означає багато букв та символів.

Після налаштування всіх операцій слід натиснути кнопку Найти далее і Word почне пошук. Для продовження пошуку слід знову натиснути цю кнопку.

Заміна виконується за допомогою цього самого вікна за допомогою вкладки Найти и заменить, де в полі Заменить на встановлюється текст, на який необхідно буде замінити знайде- ний текст. Знайти можна або одне слово за допомогою Заме- нить або всі такі слова чи словосполучення за допомогою За- менить все.

 

Для пошуку ввімкнути поле Выделить все элементы, найденные в.

 

Перевірка орфографії

Перевірка орфографії здійснюється за допомогою вибору мови перевірки таким чином: Сервис→Язык→Выбрать язык.

Перевірка орфографії здійснюється за допомогою команди Сервис→Правописание, то з‟явиться вікно перевірки правопи- су, в якому буде показаний помилковий фрагмент і буде запро- понований фрагмент заміни.

Для автоматичної перевірки правопису слід виконати Сер-

вис→Параметры →Правописание→Автоматически прове- рять орфографию. Тоді під час набору тексту деякі слова мо- жуть підкреслюватися хвилястою лінією: зеленою або черво- ною:

червоною (помилка в слові або мові);

зеленою (пунктуація, неузгодженість речення).

За допомогою контекстного меню слова можна вибрати варіант автоматичного виправлення помилки або пропустити.

 

Застосування пароля для захисту інформації

Для встановлення захисту необхідно виконати дії: Сер- вис→Параметры→Безопасность. З‟явиться вкладка Безопас- ность, в якій розміщені поля введення: пароль для открытия файла, пароль разрешения записи та прапорець рекомендо- вать доступ только для чтения. Але при встановленні пароля необхідно чітко його пам‟ятати.

Створення приміток

Спочатку необхідно пересунути курсор введення туди, де хочете вмістити примітку. Потім виконати команду Встав ка→Примечание.

2.3 Операції форматування тексту

Форматування документа – це оформлення документа, за допомогою спеціальних методів дизайну текстового редактора.

Крім того, існує таке поняття, як форматування тексту.

Форматування тексту – це процес встановлення параметрів фрагмента тексту в цьому фрагменті.

Перед зміною параметрів фрагмента тексту їх необхідно виділити спочатку.

Для форматування тексту можна використовувати або кнопки панелі інструментів Форматирование або команди з пункту меню Формат.

Розрізняють три основні операції форматування:

Форматування символів.

Форматування абзаців.

Форматування списків.

 

Форматування символів

Форматування символів – це зміна параметрів шрифту. Форматування символів здійснюється за командою Фор-

мат→Шрифт. З‟являється діалогове вікно Шрифт (рис. 1.10),

в якому можна встановити такі параметри:

шрифт (вибирається із списку шрифтів);

стиль (можна вибрати звичайний, напівжирний, курсив);

розмір шрифта;

підкреслення (вибір різних варіантів);

колір символів;

спеціальні ефекти (перекреслені, верхні та нижні символи).

У полі Образец цього вікна показується зовнішній вигляд тексту у вибраних параметрах:

відстань між символами;

ширина символа.

 

Рисунок 1.10 – Вікно форматування символів

 

Форматування абзаців

Для форматування абзаців використовують команду Фор- мат→Абзац, що відкриває діалогове вікно Абзац (рис. 1.11), в

якому можна встановити такі параметри:

вирівнювання тексту (по лівому, по правому, по центру, по ширині);

відступ (зліва рядка, справа рядка, вигляд відступу першого рядка, відступ нового рядка);

інтервал (одинарний, полуторний, точний)

Тут також є поле Образец, де можна проглянути зразок то- го чи іншого форматування абзацу.

Рисунок 1.11 – Форматування абзаців

 

Форматування списків

Список – це послідовність абзаців, пронумерованих або позначених будь-яким символом-маркером.

У Word є такі типи списків: списки з нумерацією, списки з позначенням та комбіновані списки. Якщо до списку з познач- ками додати новий елемент, то він автоматично позначається відповідним символом, а у випадку додавання або вилучення елемента з нумерованого списку, його номер автоматично коре- гується.

Для створення списку необхідно виділити потрібні абзаци або поставити курсор вводу у новий абзац і виконати команду Формат→Список, яка відкриває діалогове вікно Список (рис. 1.12) із вкладками, за допомогою яких можна вибрати один із способів позначення.

Рисунок 1.12 – Вікно списку

 

Для створення свого варіанта списку у вікні Списку необ- хідно натиснути кнопку Изменить і з‟явиться вікно Изменение списка, за допомогою якого можна налаштувати нумерацію списку (шрифт, знак, рисунок).

 

Стилі форматування

Стиль форматування – набір параметрів (шрифту, абзацу та інші), що має унікальне ім‟я.

 

Вибрати стиль можна за допомогою знака Стиль на панелі інструментів Форматирование та за командою Фор- мат→Стили форматирования.

Стиль форматування також можна створити самому.

 

Інші команди форматування

За допомогою команди Формат→Колонки сторінку мо- жна розділити на колонки, параметри яких можна регулювати за допомогою вікна Колонки.

За допомогою команди Формат→Фон та Фор- мат→Границы заливки можна створити кольорове оформлення сторінки, на зразок того, як оформлена подана лекція.

За допомогою команди Формат→Направление тексту можна змінювати напрям тексту (горизонтально, вертикально).

 

3 Вставка об’єктів у текст документа

 

До об‟єктів, що вставляють у текст документа, відносять:

символи, яких немає на клавіатурі;

номер сторінки;

колонтитул;

зноски;

кінець сторінки, розділу та інше;

графічні об‟єкти;

таблиці;

формули;

гіперпосилання;

нові документи.

 

Вставка символів, яких немає на клавіатурі

Часто в текст доводиться вставляти символи, яких немає на клавіатурі.

Спеціальні символи – це нестандартний набір символів, яких немає на клавіатурі (літери грецького алфавіту, знак автор- ського права та інше).

 

Для цього викликається пункт меню Вставка→Символ

для відкриття діалогового вікна Символ (рис. 1.13).

Вкладка Символы дозволяє вставити символи: необхідно мишкою вибрати потрібний символ, а натиснути на кнопку Вставить та потім – на кнопку Закрыть. Вкладка Специаль- ные символы дозволяє вставити спеціальні символи.

За допомогою списку Шрифт можна вибрати потрібну групу символів. Також є можливість присвоювати символи комбінації клавіш. Таким чином, їх можна вставляти набагато швидше.

Щоб присвоїти символу потрібну комбінацію клавіш, не- обхідно:

Вибрати команду Вставка→Символ та відкрити вкладку символи.

Клацнути на потрібному символі. Якщо символу вже приз-

начена комбінація клавіш, то їх опис з‟явиться у правому нижньому куті діалогового вікна біля напису Клавиша.

Якщо комбінація клавіш не присвоєна символу, то необхід- но натиснути кнопку Клавиша, щоб відкрити діалогове вік- но Настройка клавиатуры.

Натиснути клавіші Alt+N, щоб встановити курсор у текстове поле Новое сочетание клавиш.

Вибрати комбінацію клавіш, яку хочете присвоїти символу.

Рисунок 1.13 – Вікно вставки символів, яких немає на клавіатурі


Колонтитули

Колонтитули – це дані, що розміщуються над/під текстом кожної сторінки.

Ці дані можуть включати назву документа, прізвище авто- ра, дату створення документів. Колонтитул використовують для розміщення номера сторінки. Текст колонтитула вдруковується внизу або вгорі кожної сторінки документа і при перегляді до- кумента показані сірим кольором. Існує можливість використати один і той самий колонтитул для всього документа або для різ- них частин документу, для парних і непарних сторінок.

Для створення колонтитулів використовують пункт меню Вид→Колонтитулы. За допомогою панелі інструментів Ко- лонтитулы (рис. 1.14) можна виставляти таку додаткову інфо- рмацію:

1) номер поточної сторінки;

2) загальну кількість сторінок;

3) дату та час створення документа;

4) елементи автотексту;

5) перемикання між верхнім/нижнім колонтитулом;

6) параметри сторінки.

Рисунок 1.14 – Налаштування колонтитула

 

Наприклад, для створення колонтитулів парних/непарних сторінок, першої сторінки та інше потрібно натиснути на кнопку Параметры страницы, вибрати необхідні характеристики і на- тиснути Ок.

Після закінчення роботи з колонтитулами натискається кнопка Закрыть. Якщо потрібно відредагувати вже створений колонтитул необхідно знову викликати пункт меню Вид→Колонтитулы або просто двічі клацнути мишкою у зоні колонтитула і виконати зміни.

 

Номер сторінки

Для нумерації сторінок використовують команду Встав- ка→Номер страниц, при цьому відкривається діалогове вікно

Номер страницы (рис. 1.15).

У списку Положение необхідно вибрати місце знахо- дження сторінки, а в списку Выравние – спосіб вирівнювання сторінок. Встановлення прапорця Номер на первой странице дозволяє виводити номер на першій сторінці. У полі Образец буде зображено приклад розміщення номера сторінки.

Кнопка Формат відкриває діалогове вікно Формат номе- ра страницы, в якому можна встановити початковий номер сторінки.

Для знищення номера сторінки необхідно скористатися

Вид→Колонтитул, виділити сторінку і натиснути Delete.

Рисунок 1.15 – Налаштування сторінки

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных